
Ці жінки ніколи б не наважились розповісти про таке з відкритим обличчям. На Мальті покарання за аборт передбачає від 18 місяців до 3-х років позбавлення волі, навіть у випадках зґвалтування або ризиків для здоров‘я. Над цим питанням тяжіє постійне мовчання.
Автор: euronews.com
“Мені було 17… я завагітніла. Вирішено було їхати до Англії і перервати вагітність. Щось там сталося не так, під час операції я прокинулась і хотіла встати з операційного столу. Вони заборонили і вклали мене назад. Я думаю, їм довелося поквапитись, вони прискорили операцію. Тому що наступного дня дорогою додому в літаку я відчула сильний біль, почалася кровотеча, дуже сильна, з великою кількістю згустків крові”.
Жінка 2, анонімне інтерв‘ю:
“Наближався мій 44-й день народження… Я обговорила все з чоловіком, і ми вирішили, що для нашої родини і для наших 4-х дітей було б краще перервати вагітність. Це дуже тяжке рішення, особливо тому, що на Мальті ні з ким не можеш поділитися думками про це. Треба носити таємницю в собі, наче ти вчинив щось надзвичайно погане”.
Ці жінки ніколи б не наважились розповісти про таке з відкритим обличчям. На Мальті покарання за аборт передбачає від 18 місяців до 3-х років позбавлення волі, навіть у випадках зґвалтування або ризиків для здоров‘я. Над цим питанням тяжіє постійне мовчання.
Валері Ґорія, кореспондент euronews:
“На обговорення аборту на Мальті існує абсолютне табу. Я витратила купу часу, до самого приїзду в готель, на спроби переконати людей поговорити з нами, особливо тих, хто прагне скасування покарань за аборт. Такі є, вони дуже активні у соціальних мережах, але вони не хочуть, щоб їх викрили”.
Поль Вінченті висловився без вагань. Цей бізнесмен – провідний активіст мальтійської фундації “Дар життя”“:http://www.lifemalta.org/home2/. Його заклики прямі й безкомпромісні.
Поль Вінченті, президент фундації Gift of Life:
“Для мене, як і для більшості людей на Мальті, які вірять, що життя починається з миті зачаття, просто немислимо, що хтось може вбити людську істоту лише з міркувань про її бажаність чи небажаність. Ми вважаємо себе активістами “за життя”, а не “проти абортів”. Вбивати неправильно. Неправильно вбивати дитину, правильно підтримувати матір, яка опинилася у такій ситуації”.
На цьому архіпелагу із майже півмільйонним населенням існує культ материнства. Організований міністерством освіти центр допомагає матерям-підліткам. Півсотні дівчат віком від 12 до 18 років користуються пільгами програми підтримки під час вагітності та на початку материнства.
Мелані Бонавіа, керівник центру Servizz Ghozza:
“Ця програма надає підтримку в плані поінформованості, і не лише про їхню роль молодих матерів, але і про те, як бути студентками, жінками і, можливо, також і партнерками у приватному житті і в сім‘ї”.
Відколи Дебора стала вчителькою, вона регулярно надає допомогу центру, де їй самій допомогли 5 років тому.
Дебора Бартоло, вчителька:
“Ми пройшли через комплексну програму, після якої стали сильнішими. Я вважаю, що кожне життя має право на народження, і кожне життя потрібно цінувати. Це було моїм обов‘язком, що тут можна вдіяти? Коли шукаєш допомогу, то знайдеш її, і все владнається”.
Але не всі можуть чи хочуть обирати такий шлях. Тож вони звертаються до британських клінік або до лікарень на Сицилії. Нелегальних абортів на Мальті або немає взагалі, або це велика рідкість. Лікарям загрожує 4 роки в‘язниці і остаточна заборона працювати за фахом. Цей лікар каже, що тема абортів залишається табу навіть для медиків. Говорити про це з відкритим обличчям коштувало б їй втрати роботи і позбавлення ліцензії.
Лікар:
“Більшість людей, які твердо вирішили йти на аборт, в будь-якому випадку зроблять це. І я знаю людей, які подорожують назад ще під наркозом, із кровотечею, це факт! Можливо, було б трохи легше обговорювати це питання на прикладі матерів, яким відмовили в аборті, навіть коли вони носять плід без шансів на виживання. Я сама бачила, як упродовж кількох годин народилися двоє дітей з аненцефалією, вони народились без мозку. Або із синдромом Едвардса, ця хвороба не сумісна з життям. І ці матері їх виносили, а потім повинні були дивитися, як вони вмирають в інкубаторах. Як потім оговтатись від цього? Як після такого повертатись до життя?”
Елеанор Борґ – психотерапевт. Вона координує програму, ініційовану фундацією “Дар життя”, яка покликана підтримувати вагітних жінок у складних ситуаціях. А також тих, хто вирішив зробити аборт. Травма неминуча в будь-якому випадку, каже жінка.
Елеанор Борґ, психотерапевт:
“Оскільки на Мальті аборт є нелегальним, і існує чимало побоювань щодо притягнення до суду, то якби я, наприклад, пройшла через такий досвід, мені було б страшно зізнаватися, що я зробила аборт. І тоді я тримаю це в собі, в мене немає можливості зцілення, тому що я не можу показати своє горе. Цей досвід залишається в мені, симптоми упродовж років погіршуються, і це має негативні наслідки в житті жінок”.
Жінка 1, анонімне інтерв‘ю:
“Бути змушеною робити це таємно, боятися, що тебе впіймають, панічно боятися наслідків, усіх пліток про себе у такій невеличкій громаді… Усе це травми. Це нелегкий вибір, і тому не варто ставити жінок у таке положення, в якому опинилась я у 17 років. Настільки вразлива, налякана, з відчуттям сорому. На той час то було найкраще рішення. І я не жалкую про нього”.
Жінка 2, анонімне інтерв‘ю:
“Я не жалкую. Раніше я виступала за збереження життя. Ніколи не думала, що таке може трапитись зі мною. Але це сталося. Таке може статися з кожним. Я не злочинець. Я мати, сповнена любові, і думаю, я зробила це тому, що дбаю про своїх дітей”.
Уряд Мальти наразі виключає будь яке пом‘якшення чинного закону. В урядовій більшості, як і в опозиції, 2 найбільші політичні партії країни є противниками абортів. А разом з ними і 60% мальтійців, як показали недавні опитування.
Рене Лаів‘єра, член національної комісії із просування рівності прав:
“Упродовж років ми бачимо, що в певних соціальних групах стаються зміни. Адже 60% проти абортів – це вже зміна. Тому що кілька років тому цей показник був набагато вищий. Однак, обидві політичні партії дотримуються однакових поглядів. Ось чому я кажу, що, у разі якихось змін, можливо, будуть потрібні публічні дебати. І групам, які прагнуть змін, доведеться добре попрацювати”.
Лейбористський уряд ухвалив закони, що дозволяють цивільні союзи для одностатевих пар, а також безумовне право вибору своєї гендерної належності. Але питання публічних дебатів щодо абортів залишається без жодних зрушень. Частково це пояснюють відданістю принципам католицизму, які глибоко вкорінилися у суспільстві. Але не тільки.
Валері Ґорія, кореспондент euronews:
“Соціологи, в яких ми просили пояснень, відмовилися від зустрічі. Врешті-решт, кілька відповідей на наші запитання нам вдалося знайти у місті Заббар, покровителькою якого є Богоматір, на вулиці Непорочного зачаття”.
Дослідник соціальної політики Андреа Діббен пояснила нам, що материнство на Мальті вважають священним не лише через вплив релігії та тягар громадського засудження. Під час інтеграції до Євросоюзу одним із найголовніших занепокоєнь Мальти був страх нав‘язування цінностей, що суперечать національній ідентичності мальтійців.
Андреа Діббен, дослідник соціальної політики:
“Мальта дуже маленька країна. Тому елементи соціального контролю з огляду на соціальну стигматизацію набагато гостріші, ніж у великих суспільствах. Це також острів, який колонізували упродовж 7 тисяч років. Тому існує своєрідний страх завоювання, і коли ми говоримо про завоювання, йдеться не лише про територіальну окупацію. Йдеться про те, що наш спосіб мислення, наш спосіб життя, національна ідентичність, поведінка будуть порушені через вплив більш ліберальних країн”.
Однак частина опитаних згодні із таким впливом. Дебати про аборт залишаються табу, але почалися розмови про пігулки екстреної контрацепції, теж заборонені на Мальті. Франческа, засновниця групи для жінок у мережі Facebook, та кілька її однодумців прагнуть розпочати публічне обговорення.
*Франческа Фенек Конті, засновниця і координатор групи Жінки для жінок
“Нам треба обговорити питання екстреної контрацепції та репродуктивні права жінок”.
Нікіта Замміт Аламанго, керівник групи активістів за рівність прав, член Лейбористської партії:
“Потрібно, щоб більше жінок припинили мовчання і заговорили. Для досягнення змін ми повинні обговорювати це питання”.
*Франческа Фенек Конті, засновниця і координатор групи Жінки для жінок
“Ми хочемо принаймні почати обговорювати можливості отримати вибір. Опції, які існують зараз, дуже небезпечні, оскільки більшість жінок замість вживання екстреної контрацепції, яку вільно продають в усіх інших країнах, приймають велику кількість звичайних гормональних пігулок, а це дуже небезпечно. Ми хочемо почати обговорення завдяки поінформованості.Сподіваємось, що ми на початку хоч якихось змін на Мальті, змін у майбутньому. Для всіх жінок Мальти”.

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».