80 шкіл, де діти з інвалідністю сідають за парти поруч зі "звичайними" дітьми, діє в Криму. Тільки першокласників з особливими освітніми потребами в інтегрованих школах там цьогоріч – 125. А от на Черкащині діє лише один клас, де діти з інвалідністю мають можливість навчатися разом з іншими своїми ровесниками...
Автор: ПресЦентр
80 шкіл, де діти з інвалідністю сідають за парти поруч зі "звичайними" дітьми, діє в Криму. Тільки першокласників з особливими освітніми потребами в інтегрованих школах там цьогоріч – 125. А от на Черкащині діє лише один клас, де діти з інвалідністю мають можливість навчатися разом з іншими своїми ровесниками...
Такі дані оприлюднила нещодавно завідувачка обласної психолого-медико-педагогічної консультації Світлана Скляр. А між тим, потреба інтеграції людей з інвалідністю в суспільство стоїть досить гостро. Ті, кого з дитинства привчили, що вони не такі, як інші, важче знаходять спільну мову з рештою людей, мають більше труднощів на шляху до успіху в професійній кар’єрі та особистому житті.
У розвинутих країнах світу інтегрована освіта вже давно стала звичним явищем. На часі – таке явище як інклюзія, тобто розвиток такої освіти, яка в загальноосвітніх закладах була б доступна кожному, в тому числі й дітям з інвалідністю. Йдеться не про інтеграцію дітей з особливостями психофізичного розвитку в звичайну школу за будь-яку ціну. "Інтеграцію в загальноосвітній простір ми розглядаємо не як самоціль, а як один із можливих засобів реалізації прав дітей на рівний доступ до якісної освіти", – наголошує Світлана Скляр.
Запровадження інклюзивної освіти зовсім не означає, що мережа традиційних спеціальних навчальних закладів віджила своє. Як наголошує пані Скляр, така форма навчання, хоча й альтернативна інтегральній, але не виключає останню. По-перше, спеціальні проблеми багатьох сімей настільки гострі, що батьки цих дітей не в змозі задовольнити їхні потреби в умовах сім’ї, не кажучи вже про надання їм пристойної освіти. По-друге, для багатьох дітей навчання в інтегрованому середовищі через особливості цих дітей – безрезультативне. Нарешті, спеціальні навчальні заклади мають стати методичними осередками в роботі з дітьми, які мають проблеми у фізичному та психічному розвитку.
У нашій області спеціальну освіту надають 10 спеціальних шкіл-інтернатів для дітей з розумовою відсталістю, дітей із затримкою психічного розвитку та 2 дитячі будинки для дітей, які потребують корекції психофізичного розвитку. Тепер особливу увагу потрібно приділити саме інклюзивній освіті. За даними Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України Черкащина посідає 22-ге місце в Україні за кількістю дітей з особливими потребами, інтегрованими у загальноосвітній навчальний заклад...
Пані Скляр звертається до голів райдержадміністрацій, міськвиконкомів, керівників органів управління освіти із закликом розпочати роботу із створення інклюзивних класів. При цьому зробити все, аби не відривати дитину від сім'ї й суспільства, коли це можливо, сприяти природному процесу її соціалізації під час навчально-виховного процесу у загальноосвітньому закладі.

8 жовтня 2026 р.
Дитинство на Сумщині сьогодні важко назвати безтурботним. Повітряні тривоги, вибухи, постійна небезпека – усе це стає частиною щоденності, у якій діти мають не лише вчитися, гратися й дружити, а й якось давати раду страху, злості, суму та напруженню.

6 жовтня 2026 р.
В рамках Проекту «Посилення громадянського суспільства у захисті прав дітей», який ГО "Жіночий консорціум України" реалізує у співпраці та за підтримки Save the Children Ukraine оголошує тендер з організації проведення воркшопа (проживання, харчування).

5 жовтня 2026 р.
Днями учасниці «Батьківського клубу» Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» провели особливий день в етнографічному комплексі «Українське село» на Київщині. Виїзна зустріч «Берегиня в мені: жіноча сила, ідентичність та внутрішня опора» поєднала психологічну підтримку, тепле спілкування та знайомство з українською культурною спадщиною.