
На Вінниччині сьогодні майже 84% дітей-сиріт виховуються у сім’ях, і це більше середньоукраїнського показника на 3%. Так прокоментувала ситуацію щодо опублікованого 26 вересня рейтингу «Оцінка результатів діяльності Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій за січень – червень 2013 року» заступник голови облдержадміністрації Любов Спірідонова.
Автор: ВінницяОК
На Вінниччині сьогодні майже 84% дітей-сиріт виховуються у сім’ях, і це більше середньоукраїнського показника на 3%. Так прокоментувала ситуацію щодо опублікованого 26 вересня рейтингу «Оцінка результатів діяльності Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій за січень – червень 2013 року» заступник голови облдержадміністрації Любов Спірідонова.
«Діти-сироти та діти, що позбавлені батьківського піклування, оточені на Вінниччині найпильнішою увагою,- зауважила вона,- реалізуючи в області соціальні ініціативи Президента України щодо підвищення соціального захисту найбільш уразливих верств населення та забезпеченню права кожної дитини на виховання в сім’ї, ми в першу чергу дбаємо не про рейтинги та відсотки, а про конкретних сиріт та влаштування їх у родини, будинки сімейного типу, інші форми сімейного виховання».
У згаданому рейтингу основним показником, за яким оцінювалась реалізація в області державної політики щодо влаштування дітей-сиріт в сімейні форми виховання є приріст (зменшення), порівняно з минулим роком питомої ваги дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються у сімейних формах виховання, до загальної кількості дітей даної категорії.
«Цей показник не може постійно зростати,- пояснила Любов Спірідонова, оскільки саме питома вага дітей сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які виховуються у сімейних формах виховання має бути постійно і стабільно високою. Чим більшим був показник питомої ваги дітей-сиріт, влаштованих у сім’ї, у Вінницькій області порівняно з іншими областями України, тим менший буде приріст. Отже цей показник не може відображати реальної картини щодо реалізації права дитини-сироти, дитини, позбавленої батьківського піклування, бути влаштованою та виховуватись у сімейних формах виховання».
Динаміка в області з даного питання позитивна. «Якщо у 2007 році ми мали в області лише три прийомні родини і один дитячий будинок сімейного типу,то тепер на Вінниччині – 148 прийомних сімей і 37 дитячих будинків сімейного типу, – підкреслила Любов Спірідонова. – У них виховується 552 дитини. Із 228 дітей, які осиротіли у першому півріччі цього року, лише 10 направлені в інтернатні заклади. Але ще є підстави сподіватися, що й ці діти знайдуть нові родини».
Саме на підставі інформації, що надходить безпосередньо від областей, офіційної статистики та даних інших центральних органів виконавчої влади, де за основу брався показник питомої ваги дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, охоплених сімейними формами виховання, Міністерство соціальної політики оприлюднило соціальні рейтинги регіонів щодо охоплення дітей-сиріт сімейними формами виховання по цілому комплексу критеріїв. Згідно з інформацією Мінсоцполітики, Вінницька область увійшла до п’ятірки лідерів разом з Харківською, Сумською, Рівненською та Дніпропетровською областями.

27 липня 2026 р.
Як зрозуміти, чи справді в Україні дотримуються права дитини? Найкращу відповідь на це запитання можуть дати самі діти. Саме тому одним із найважливіших етапів роботи Літньої школи «Лабораторія впливу Child Rights Makers» стало створення моніторингового опитувальника, який уже незабаром допоможе дослідити, як діти оцінюють реалізацію своїх прав у різних громадах України.

27 липня 2026 р.
Метою конкурсу є залучення професійного виконавця, який забезпечить якісне проведення національного дослідження відповідно до міжнародних стандартів соціологічних досліджень та етичних принципів роботи з дітьми.

23 липня 2026 р.
Чому одна дитина постійно ображається, що брата чи сестру люблять більше? Чи справді все потрібно ділити порівну? І як реагувати на дитячі сварки так, щоб вони не перетворювалися на довічну образу? Саме про це говорили учасники онлайн тренінгу «Сіблінгові війни у кризові часи: як збалансувати дитячу конкуренцію та захистити право кожної дитини на батьківський ресурс», який у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» провела психотерапевтка Тетяна Пашко.