Вінничанки беруть у руки зброю і вчаться воювати. Єдина вимога до бажаючих вступити до лав батальйону жінок – це повноліття. Дівчата годинами виконують військові вправи, аби добитися чітких рухів та швидкої реакції. Більшість із них досі жодного разу не тримали в руках бойової зброї.
Автор: ТСН
Вінничанки беруть у руки зброю і вчаться воювати. Єдина вимога до бажаючих вступити до лав батальйону жінок – це повноліття.
Дівчата годинами виконують військові вправи, аби добитися чітких рухів та швидкої реакції. Більшість із них досі жодного разу не тримали в руках бойової зброї.
"Бувала лише в тирі. Це страшно, дико, руки тремтять, навантаження фізичне відчувається. І нервуєш, коли щось не виходить, бо розумієш, що від цього залежить життя", - розповідає про свої враження дівчина-воїн Людмила Поліщук.
Після азів - тренування в польових умовах. Перше завдання - відбити школу в умовного противника. Тут жіночому батальйону допомагають чоловіки - на полігоні вони тренуються пліч-о-пліч.
"Жінка - це господиня, але якщо стається так, що потрібна їхня допомога країні, я вважаю, що жінка може гідно виконувати бойові задачі, бути воїном, і в деяких випадках у жінок це виходить краще, ніж у чоловіків", - зауважує інструктор Максим.
Після відбиття школи - смуга перешкод та затримання диверсантів із вибухівкою на умовному блокпості. Зголосилися їхати на Донбас лише п'ять учасниць вишколів. Більшість жінок, які проходять на тренування, у зону АТО не збираються. Навички хочуть здобути на випадок воєнних дій на території Вінниччини.
3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!
1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
