"Ми посилюємо у навчальних планах гендерний компонент. Це важливий крок у впровадженні гендерної рівності взагалі у нашому суспільстві. Зокрема, до навчальних планів ми впровадили близько 30 дисциплін, які пов’язані з проблемами гендерної освіти. Наприклад, це "Гендерна політика в Україні", "Діяльність соціального працівника з вирішення гендерних питань" та інші. Наші студенти у процесі проходження практики проводять уроки гендерної рівності в школах", - розповіла керівниця центру Ольга Рассказова.
Автор: depo.ua
У Харкові обговорили питання гендерної рівності.
Як повідомили Depo.Харків у прес-службі Харківської облдержадміністрації, в обговоренні взяли участь перший заступник голови Харківської ОДА Юлія Світлична та народний депутат України Ірина Луценко, керівники ВНЗ, представники громадських організацій, науковці-експерти з гендерних питань.
Відкриваючи зустріч, Світлична зазначила, що вища школа Харківщини має сьогодні великий досвід у вирішенні проблеми гендерної нерівності.
"Головна мета сьогоднішньої зустрічі - в тому, щоб експерти з гендерних питань могли поділитися своїми напрацюваннями в цій сфері, розповісти про свою діяльність. Крім того, наша зустріч надасть нам можливість вникнути в усі моменти та подивитися, наскільки ми зможемо бути один одному корисні", - сказала Світлична.
Під час зустрічі присутніх ознайомили з роботою та перспективними напрямками діяльності Гендерного центру Комунального закладу "Харківська гуманітарно-педагогічна академія".
"Ми посилюємо у навчальних планах гендерний компонент. Це важливий крок у впровадженні гендерної рівності взагалі у нашому суспільстві. Зокрема, до навчальних планів ми впровадили близько 30 дисциплін, які пов’язані з проблемами гендерної освіти. Наприклад, це "Гендерна політика в Україні", "Діяльність соціального працівника з вирішення гендерних питань" та інші. Наші студенти у процесі проходження практики проводять уроки гендерної рівності в школах", - розповіла керівниця центру Ольга Рассказова.
Окрім того, експерти відзначили, що на Харківщині також проводиться наукова робота з гендерної проблематики, відбуваються конференції, семінари, тренінги, ведеться робота з підвищення кваліфікації викладачів тощо. Учасники заходу наголосили на тому, що діяльності осередків гендерної освіти вищих навчальних закладів необхідна підтримка на міністерському рівні.
"Ми впроваджуватимемо розуміння гендерної рівності на рівні школи, а було б добре, якщо б ще на рівні садочка, - зазначила Луценко. - Все починається зі зміни свідомості, з того моменту, коли народилася дитина. Ми можемо працювати на рівні адміністрацій, студентів, але основа закладається ще в дитинстві. Дитина народилася - і вона бачить, як батько ставиться до матері, які відносини в сім’ї: рівні вони, чи є насильство. Основна ідея - зробити неприпустимість домашнього насильства політикою держави".
Зокрема, Луценко наголосила на необхідності ратифікації Стамбульської Конвенції Ради Європи про запобігання насильству стосовно жінок і домашнього насильства, яка пропонує комплексний підхід до протидії домашньому та гендерно обумовленому насиллю. Також народний депутат наголосила на необхідності реалізації в Україні Національного плану дій з виконання резолюції Ради Безпеки ООН "Жінки, мир, безпека", а також змін, які мають відбутися в силових структурах.
Експерти з гендерних питань розповіли про регіональний експеримент з впровадження гендерного підходу до роботи загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладів, а також питання щодо шляхів подолання гендерно обумовленого насильства в умовах конфлікту на сході України. Учасникам зустрічі також презентували проект "Центр гендерної культури як інноваційний центр інтерактивної гендерної освіти".
3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!
1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
