Злоякісні новоутворення молочної залози в структурі захворюваності жіночого населення Закарпатської області злоякісними новоутвореннями займають перше місце і складають 19%. В Закарпатський області з вперше зареєстрованим діагнозом злоякісного новоутворення молочної залози в 2013 р. зареєстровано 309 випадків (2010 – 206).
Автор: zaholovok.com.ua
Злоякісні новоутворення молочної залози в структурі захворюваності жіночого населення Закарпатської області злоякісними новоутвореннями займають перше місце і складають 19%. В Закарпатський області з вперше зареєстрованим діагнозом злоякісного новоутворення молочної залози в 2013 р. зареєстровано 309 випадків (2010 – 206).
При профілактичних оглядах в області виявлено в 65 % хворих жінок (Україна – 53,7%).
Профілактичні заходи спрямовані на раннє виявлення злоякісних новоутворень.
Основними методами обстеження для раннього виявлення в області є: мамографiя, ультразвукове, клiнiчне обстеження молочних залоз.
Всього в області жінок вікової групи 40-65 років, які складають групу ризику – 195 400. В області проводиться близько 30 мамографічних досліджень на 1000 жінок вікової групи 40-65 років.
Недостатня обізнаність жіночого населення про можливості ранньої діагностики раку молочної залози зумовлює значну питому вагу хворих з занедбаними пухлинами в 2013 – 24% (Україна – 20,7%)
В обласному клінічному онкологічному диспансері впроваджена діагностика рецепторів гормонального стану, маркерів злоякісних пухлин для діагностики та визначення тактики лікування, оцінки ефекту лікування. Проводяться органозберігаючі операції при злоякісних новоутвореннях молочної залози.
Серед причин несвоєчасної діагностики раку молочної залози біля 70% становлять: пізнє звернення за медичною допомогою та відсутність профілактичного огляду.
Щороку проводяться сумісні з громадською організацією « Амазонки Закарпаття» акції присвячені Всеукраїнському дню боротьби із захворюваннями на рак молочної залози.
Рак молочної залози займає перше місце в структурі онкологічної захворюваності та онкологічної смертності жінок в Україні. В 2013 році зареєстровано 16 577 жінок хворих на злоякісні новоутворення молочної залози. За останнi десять років темпи захворюваностi виросли у 2,5 рази . Найбільша питома вага захворюваностi злоякісними новоутвореннями молочної залози у вiковiй групi 30 - 54 рокiв. Кожна хвора на рак молочної залози жінка втрачає 17 - 18 i бiльше рокiв життя
Захворіти на рак молочної залози може будь-яка жінка, проте в одних ризик виникнення пухлини низький, в інших – високий. Не позбавлені цього ризику і чоловіки, і все ж 99% усіх пацієнтів з раком молочної залози – жінки. Вірогідність захворіти на рак молочної залози протягом життя у будь-якої жінки складає приблизно 12%, тобто кожна восьма жінка протягом життя хворіє на рак молочної залози.
До групи підвищеного ризику відносяться жінки зі спадкоємною сімейною схильністю, тобто ті, в яких хворіли на рак молочної залози матері чи сестри. Частіше занедужують жінки, які не народжували дітей, переривали вагітність чи мали першу вагітність після 35 років. У жінок, які мали понад три аборти, ризик захворіти зростає у 8-10 разів. У самотніх жінок захворюваність у два рази вища, ніж у заміжніх. Мастопатія, фіброаденома та інші захворювання молочних залоз підвищують ризик хвороби. До факторів ризику відносяться також ранній початок місячних (до 12 років) і пізня менопауза (після 55 років), цукровий діабет, гіпертонічна хвороба та ожиріння. Додатковий фактор ризику – фізичні травми молочної залози. Особливо, коли після такої травми з’являються затвердіння. Даються взнаки і особливості харчування. Несприятливим є дефіцит вітамінів А, Е та Д, надлишок тваринних жирів, вживання алкоголю та паління. Приблизно 30% жінок-курців потрапляють до групи ризику захворювання молочної залози. Відіграють також негативну роль стреси та нездорова екологія.
Раннє виявлення – це найкращий захист від хвороби. Чим раніше діагностують це захворювання, тим вищі шанси на повне одужання.
Наразі найбільш інформативним методом діагностики раку молочної залози вважається мамографія. Мамографія – це рентгенографія молочної залози. Мамографія може виявити пухлини молочної залози до того, як вони почнуть проявлятися клінічно, тобто з’являться перші їх симптоми. Першу мамографію жінки повинні робити у 40 років. Після 40 – кожен другий рік, а після 50 – щорічно. Жінкам, які не досягли 40 років, рекомендується робити ультразвукове обстеження (УЗО) молочних залоз, а не мамографію. Під час вагітності та в період годування грудьми ультразвук також є основним методом обстеження.
Лікування хворих на рак молочної залози проводиться в онкологічному диспансері з використанням хірургічного, променевого, хіміотерапевтичного та гормонального методів лікування. Вибір того чи іншого методу залежить, передусім, від розмірів та локалізації пухлини, результатів лабораторних тестів, включаючи гістологічне та цитологічне дослідження тканини пухлини та стадії злоякісного процесу.
Статистика доводить – від раку молочної залози виліковуються 95% жінок, у яких захворювання виявлено на перших стадіях. Рак молочної залози не можна вилікувати, застосовуючи методи нетрадиційної медицини. Застосування нетрадиційного лікування тільки відтягує час, не дає можливості застосувати традиційну ефективну медицину та переводить ранні стадії раку в пізні, невиліковні.
ЗОКОД (Закарпатський обласний клінічний онкодиспансер) оснащений такими апаратами для діагностики та лікування: гама-терапевтичний апарат для променевого лікування хворих, комп’ютерний томограф, цифрові мамографічні апарати, обладнання для радіоізотопних досліджень, гістологічна та цитологічна лабораторії з бінокулярними мікроскопами з цифровою обробкою. Також проводяться дослідження онкологічних маркерів та імуногістохімічні дослідження.

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».