Наказ Міносвіти №141 від 16 лютого 2011 року про проведення у 5-8 класах підсумкових контрольних робіт не було подано на державну реєстрацію до Міністерства юстиції, як того вимагає законодавство, і, отже, вважається таким, що не набрав чинності і не може бути застосованим.
Автор: Освітній портал
Наказ Міносвіти №141 від 16 лютого 2011 року про проведення у 5-8 класах підсумкових контрольних робіт не було подано на державну реєстрацію до Міністерства юстиції, як того вимагає законодавство, і, отже, вважається таким, що не набрав чинності і не може бути застосованим. Про це йдеться у листі Мін’юсту за підписом заступника міністра відомства у відповідь на відповідний запит DT.UA.
Зокрема, у самий розпал проведення підсумкових контрольних робіт із чотирьох предметів – математики, іноземної мови, історії України та української мови, – виявилося, що цей наказ Міносвіти №141 підлягає державній реєстрації.
Проте, мабуть, у міністерстві чомусь забули, що в Україні з 1992 року існує нормативний акт, що регулює окремі моменти набуття чинності подібних наказів, а саме: "Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств, інших органів виконавчої влади".
Згідно з п.15 цього положення, "міністерства, інші центральні органи виконавчої влади направляють для виконання нормативно-правові акти лише після їх державної реєстрації та офіційного опублікування. У разі порушення зазначених вимог нормативно-правові акти вважаються такими, що не набрали чинності, і не можуть бути застосовані".
Можливо, у Міносвіти вирішили, що документ, який стосується багатьох тисяч школярів, – це акт персонального характеру, або, наприклад, він має рекомендаційний, роз’яснювальний або інформаційний характер і, відповідно, не подається на державну реєстрацію?
Однак нагадаємо, що наказ, по суті, змінює життєвий уклад учнів і передбачає, що семестрова оцінка з предмета виставляється з урахуванням оцінки за підсумкову контрольну роботу. Причому про цей "іспит" школярі дізналися менш ніж за три місяці до його проведення, і це тільки від дати появи наказу.
Відповідно, у тих батьків, які будуть незадоволені результатами підсумкових контрольних, є всі підстави оскаржити їх у суді і визнати недійсним факт проведення таких контрольних.
Що ж стосується дій міністра освіти Дмитра Табачника, який не тільки підписав зазначений наказ, але і взяв на себе функції контролю за його виконанням, то його незаконні дії (чи бездіяльність) як посадової особи можуть бути як мінімум предметом окремого оскарження в адміністративному суді, з відповідною вимогою компенсації моральної шкоди.
Нагадаємо, що державна реєстрація нормативно-правового акта полягає у проведенні Міністерством юстиції правової експертизи на відповідність його Конституції, міжнародному законодавству і законодавству України. Такій реєстрації підлягають нормативно-правові акти будь-якого виду (постанови, накази, інструкції тощо), якщо у них міститься одна або більше норм, які зачіпають соціально-економічні, політичні, особисті та інші права, свободи і законні інтереси громадян, проголошені й гарантовані Конституцією та законами України.

13 жовтня 2026 р.
Коли навколо небезпечно й звичне життя постійно переривають повітряні тривоги, дітям особливо потрібні місця, де можна видихнути, побути собою, помріяти й відчути підтримку. Саме тому команда Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» приходить туди, де їм зручно зустрічатися: до гімназії, спортивної школи та сільських осередків творчості.

12 жовтня 2026 р.
Фахівці, які щодня працюють із людьми, що пережили окупацію, переміщення, втрату дому та інші травматичні події, добре знають, як важливо бути поруч із тими, хто потребує допомоги. Але хто подбає про самого фахівця, який переживає десятки чужих болючих травм? Саме про це говорили під час дводенного тренінгу «Турбота фахівців про себе. Професійне вигорання та вторинна травма», який відбувся у межах проєкту «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізує за фінансування Ради Європи.

8 жовтня 2026 р.
Дитинство на Сумщині сьогодні важко назвати безтурботним. Повітряні тривоги, вибухи, постійна небезпека – усе це стає частиною щоденності, у якій діти мають не лише вчитися, гратися й дружити, а й якось давати раду страху, злості, суму та напруженню.