Активісти кампанії "Дискримінація обмежує. Протидій!" вирішили поцікавитись у народних депутатів, чи знають вони, що в Україні вже 3 роки існує закон, що забороняє дискримінацію.
Автор: Українська правда. Життя
Активісти кампанії "Дискримінація обмежує. Протидій!" вирішили поцікавитись у народних депутатів, чи знають вони, що в Україні вже 3 роки існує закон, що забороняє дискримінацію.
Вони прийшли до Верховної ради і поставили народним обранцям різних фракцій кілька запитань.
Відповіли на них: Михайло Головка (позафракційний), Ігор Луценко (ВО "Батьківщина"), Єгор Соболєв та Ярослав Маркевич ("Самопоміч"), Юрій Береза ("Народний фронт"), Мустафа Найєм та Сергій Лещенко (БПП) та Олена Сотник ("Самопоміч").
Депутатів розпитали про те, коли буде прийнятий закон проти дискримінації, до яких меншин належать їхні колеги-депутати, про присутність жінок-депутатів у парламенті та чи поїхали б вони на весілля прем'єр-міністра Люксембурга, який уклав шлюб з чоловіком.
Відповіді посадовців дивіться далі у відео:
3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!
1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
