
Озлоблення, яке панує у російському суспільстві, знайшло відображення в поведінці навіть самих маленьких дітей. Про це свідчать вчинки маленьких росіян, які зо-всіх сил допомагали «вовкові» з'їсти «поросят» під час лялькової вистави.
Автор: Преса України
Озлоблення, яке панує у російському суспільстві, знайшло відображення в поведінці навіть самих маленьких дітей. Про це свідчать вчинки маленьких росіян, які зо-всіх сил допомагали «вовкові» з'їсти «поросят» під час лялькової вистави.
Про це пише у соцмережі росіянин Олександр Алексєєв, новину передає «Преса України».
«Лялькова жесть. Сьогодні ми з дружиною повели нашу трирічну Марусю на лялькову виставу «Троє поросят». В дитинстві я дивився цю англо-американську історію в двох версіях. Першу - в кіно. Це був знаменитий диснеївський фільм з пісенним шлягером всіх часів і народів «Нам не страшний сірий вовк». Другу версію, михалковську, я побачив у ленінградському театрі маріонеток імені Демені в лялькової інтерпретації. На цій виставі ми, юні глядачі, щосили заважали вовкові зробити потрійне вбивство. Коли він питав нас, куди побігли свинячі діти, ми, не змовляючись, дружно показували протилежний напрямок. Серед нас не було нікого, хто б допомагав вовкові дути на будиночки поросят, щоб зламати їх притулок. А вже на пряме запитання вовка в зал: «Ви хочете, щоб я їх з'їв?», ми нестямно кричали: «Ніііі!!! Йди геть!!!»», - описує поведінку дітей під час свого дитинства Алексєєв.
Однак у нинішніх російських дітей зовсім по-іншому розставлені пріоритети добра і зла.
«Але це було в минулому столітті. А ось сьогоднішні реалії. Практично всі малолітні шанувальники лялькового театрального мистецтва, які прийшли на цей спектакль, жадали крові нещасних заляканих тварин. Милі хлопчики і дівчатка активно допомагали вовку в його кровожерливому задумі. Дули разом з хижаком на поросяче житло. Кричали: «З'їж їх!» А на питання: «Куди побігли поросята?» - весь зал дружно вставав, показуючи руками нетямущому любителю свіжого м'яса справжній напрямок втечі трьох братів. Поруч зі мною вихований хлопчик, років п'яти, звертався до вовка на «Ви»: «Ламайте двері! Її можна ногами вибити! Зжеріть їх!» Бабуся юного садиста з усмішкою дивилася на онука. Очі її, як пишуть у творах школярі, «світилися добротою». В залі панувало повне батьківське розчулення...», - розповідає росіянин.
І тільки один дорослий чоловік не піддався загальному спраглому лялькової крові божевіллю.
«І лише один тато єврейської зовнішності, здивовано оглядаючи шалений зал, розгублено вигукнув: «Що ви робите? Він їх хоче вбити!...», - закінчив свою історію оповідач.

16 липня 2026 р.
Команда Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» продовжує зустрічі батьківського клубу, створюючи безпечний простір, де жінки можуть не лише отримати нові знання, а й знайти підтримку, якої так часто бракує у щоденному житті.

15 липня 2026 р.
ГО ЖКУ продовжує серію онлайн тренінгів у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III», який впроваджується у співпраці та за підтримки ЕРІКС Development Partner та RadioAid (Швеція).

2 липня 2026 р.
Літо в самому розпалі, і якщо ти шукаєш ще одну цікаву активність, яка допоможе провести час із користю та знайти нових друзів - запрошую тебе до нашого онлайн психологічного клубу для підлітків!