Доктор Кетрін Хакім, старший науковий співробітник Лондонської школи економіки, розповіла про так звані "феміністської міфи", які напускають туману на правду про гендерну рівність в сучасній Великобританії.
Спотворені претензії феміністок в даний час є "зайвими боєприпасами для політичної війни, яка закінчилася", говорить вона в своїй доповіді Центру політичних досліджень.
Міф 1: Політика рівних можливостей зазнала поразки
Незважаючи на заяви від міністрів і прибічників рівності, політика рівних можливостей у Великобританії була успішною.
Найбільшим досягненням законодавства щодо рівних можливостей є звуження розриву в оплаті праці між чоловіками і жінками, з близько 29% в 1975 році до 16% або навіть 10% на сьогоднішній день, в залежності від того, як він вимірюється.
Більшість цих змін відбулася дуже швидко в 1970-і роки, коли був реалізований Акт про рівну оплату праці. Розрив в оплаті праці залишається відносно стабільним з 1995 року. Політичні класи повинні припинити фокусуватися на невеликих змінах в даний час в цьому розриві.
Міф 2: Все, що потрібно жінці, це доступ до університету і сімейна політика на роботі
Жінки, які отримали вищу освіту і високу посаду на роботі, часто залишаються бездітними або мають одну дитину, догляд за якою доручають іншій жінці.
У той самий час майже всі чоловіки на посадах такого ж рівня мають шлюб та багатодітну родину. Їхні дружини, як правило, залишаються постійно біля дітей.
Дослідження припускає, що "неминучим" є те, що чоловіки і жінки повинні вибирати різні професії. Питання в тому, чому чоловіки домінують на найвищих, високооплачуваних позиціях, але це не означає, що невелика кількість жінок на таких посадах є ознакою статевої дискримінації.
Міф 3: чоловіки і жінки мають рівне ставлення до кар'єри та сім'ї
Тільки недавно почали розуміти, що ставлення та цінності є "прихованою стороною" формування кар'єри та життєвого вибору чоловіків і жінок.
Одне дослідження показує, що молоді люди зазвичай домовляються про вищу початкову зарплату на новому робочому місці, а жінки рідко. Ця картина зберігається для всього вікового діапазону, тобто чоловіки отримують більш високу зарплату, як результат.
Але замість того, просити більше грошей, жінки висловлюють інші вимоги, такі як скорочений робочий день і поліпшення можливостей для професійного росту.
Міф 4: сімейна політика в компаніях приносить користь
Не існує ніяких доказів того, що сімейна політики в компаніях призводить до підвищення рівня рентабельності та продуктивності. Існуючі дослідження показують тільки "дуже слабкі" кореляції між ними. Справді, більш вірогідно, що тільки великі, успішні і прибуткові компанії можуть дозволити собі нести витрати на щедру сімейну політику, зокрема, на тривалу відпустку по вагітності, додаткову (до 7 тижнів) відпустку для батьків, послуги няні на робочому місці.
Міф 5: жінки мають "м'який" стиль управління
Розповсюджена думка про те, що жінки-керівники більш кооперативні була одним з найпоширеніших аргументів на користь встановлення квот на кількість жінок на керівних посадах.
Але дослідження в компаніях Великобританії не виявило ніяких видимих гендерних відмінностей у стилях управління. Жінки-керівники відрізняються від чоловіків-керівників у їх особистих якостях та сімейному житті, але не в тому, як вони здійснюють роботу. У більшості професій прийнятними різноманітні стилі управління.
