Українське законодавство в сфері гендерних прав потребує доопрацювання. Про це в коментарі "112.ua" заявила завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М.Корецького НАН України Наталія Оніщенко.
Автор: online.ua
Українське законодавство в сфері гендерних прав потребує доопрацювання. Про це в коментарі "112.ua" заявила завідувач відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М.Корецького НАН України Наталія Оніщенко.
"Гендерна рівність — складова загального принципу рівності як принципу демократичної побудови суспільства. Право розуміється сьогодні як рівна міра свободи всіх і кожного — жінок і чоловіків. Втім ні в громадській, ні в науковій доктринальній думці не сформовано відношення та оцінка гендерних прав як першоосновних. На жаль, вони ще залишаються другорядними", — відзначає експерт.
На її думку, слід доповнити існуючу дефініцію гендерної рівності третьою складовою, а саме рівністю результатів.
"У такий спосіб під гендерною рівністю повинні розумітися по-перше, формальна рівність — рівність юридична, закріплена законодавчо, по-друге, рівність можливостей — надання певної законодавчо закріпленої переваги певній соціально-демографічній групі для створення однакових з іншими групами умов на старті. І окремо слід відзначити рівність результату — цілеспрямоване забезпечення ліквідації для конкуруючих сторін перешкод, які можуть бути зумовлені попередньою дискримінацією. Саме ця остання складова не відображена ще достатньо в законодавстві України", — відзначає Оніщенко.
Експерт пропонує внести відповідні зміни в чинне діюче законодавство України, зокрема в Закон України "Про забезпечення рівних прав жінок і чоловіків".
3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!
1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
