11-річний німецький хлопчик зателефонував у поліцію і заявив, що його «змушують займатися примусовою працею», після того як мати попросила його допомогти прибрати в будинку.
Автор: rambler.ru
11-річний німецький хлопчик зателефонував у поліцію і заявив, що його «змушують займатися примусовою працею», після того як мати попросила його допомогти прибрати в будинку.
Дитина зателефонувала 110, який використовують для термінового виклику поліцейської служби. Ім'я хлопчика не повідомляється - відомо лише, що його сім'я живе в місті Ахен на кордоні з Бельгією та Нідерландами.
За словами поліцейських, хлопчик поскаржився: «Мені доводиться працювати цілий день. У мене зовсім немає вільного часу».
Мати хлопчика розповіла, що дитина постійно скаржилася, що її змушують робити хатню роботу під час шкільних канікул, і син уже погрожував подзвонити в поліцію.
Повний текст телефонної розмови з черговим офіцером поліції опублікований в місцевій газеті. Поліцейський попросив хлопчика описати, якого саме роду «примусовою працею» його змушують займатися.
У відповідь дитина заявила, що йому потрібно прибрати будинок і терасу.
Офіцер запитав хлопчика, чи знає той, що таке примусова праця, і дитина заявила, що їй це відомо. Тоді поліцейський попросив до телефону його мати, яка в цей момент стояла поруч з сином.
Жінка пояснила, що хлопчик зателефонував у поліцію, коли вона попросила його підняти з підлоги папірець.
«Він цілими днями грає, а коли його просять прибрати за собою, він називає це примусовою працею», - сказала вона.
13 жовтня 2026 р.
Коли навколо небезпечно й звичне життя постійно переривають повітряні тривоги, дітям особливо потрібні місця, де можна видихнути, побути собою, помріяти й відчути підтримку. Саме тому команда Запорізького хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» приходить туди, де їм зручно зустрічатися: до гімназії, спортивної школи та сільських осередків творчості.
12 жовтня 2026 р.
Фахівці, які щодня працюють із людьми, що пережили окупацію, переміщення, втрату дому та інші травматичні події, добре знають, як важливо бути поруч із тими, хто потребує допомоги. Але хто подбає про самого фахівця, який переживає десятки чужих болючих травм? Саме про це говорили під час дводенного тренінгу «Турбота фахівців про себе. Професійне вигорання та вторинна травма», який відбувся у межах проєкту «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізує за фінансування Ради Європи.
8 жовтня 2026 р.
Дитинство на Сумщині сьогодні важко назвати безтурботним. Повітряні тривоги, вибухи, постійна небезпека – усе це стає частиною щоденності, у якій діти мають не лише вчитися, гратися й дружити, а й якось давати раду страху, злості, суму та напруженню.
