У світі все більшу популярність набирає рух за обрання жінки на вищий пост Організації Об'єднаних Націй. І незважаючи на те, що до останнього часу це практично було неможливо юридично, зараз все більше могутніх чоловіків говорять про те, що жінка повинна правити світом.
Автор: joinfo.ua
У світі все більшу популярність набирає рух за обрання жінки на вищий пост Організації Об'єднаних Націй. І незважаючи на те, що до останнього часу це практично було неможливо юридично, зараз все більше могутніх чоловіків говорять про те, що жінка повинна правити світом.
За 70 років існування Організації Об'єднаних Націй всі генсеки ООН були виключно чоловіками. Де-юре, це пов'язано з вимогами Статуту ООН по обранню керівника ООН: ним має бути "чоловік". Де-факто, це чоловічий шовінізмом, який був панівною ідеологією в світі протягом багатьох століть.
Однак зараз, коли на чолі 20 держав стоять жінки, гендерна нерівність просто недопустима. І говорять про це не тільки феміністки, але і самі екс-керівники ООН, зокрема Кофі Аннан. А також знакові світові фігури - Хілларі Клінтон і Мелінда Гейтс, дружина засновника Microsoft.
Рух за обрання жінки на вищий пост Організації Об'єднаних Націй все більше набирає обертів, і західна преса вже активно пише про те, що було б не погано, щоб нинішній глава ООН Пан Гі Мун передав свій мандат в грудні 2016 не йому, а їй.
Більше того, називаються навіть можливі кандидатки, Хелен Кларк, екс-прем'єрка Нової Зеландії, чилійка Мішель Бачелет, данський прем'єр-міністр Хелле Торнінг-Шмід. Більш тонке питання, вибір кандидатки зі Східної Європи. Раніше, через Холодну війну, навіть чоловіки з цього регіону не могли претендувати на пост генсека ООН. Тепер же США легко б підтримала кандидатуру президента Литви Далії Грібаускайте. Однак РФ очікувано буде проти. Зате знайти підтримку у Росії є хороші шанси у комісара ЄС з Болгарії Крісталіни Георгієвої та Ірини Бокової, гендиректора ЮНЕСКО.
3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!
1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
