З огляду на великий суспільний резонанс акції #ЯНеБоюсьСказати, дослідницький центр SPHERA, на замовлення Української асоціації власників зброї, починає опитування жінок, щоб отримати більш розлогі та систематизовані дані щодо типових практик сексуального насилля над жінками, які існують в українському суспільстві.
Автор: zbroya.info
З огляду на великий суспільний резонанс акції #ЯНеБоюсьСказати, дослідницький центр SPHERA, на замовлення Української асоціації власників зброї, починає опитування жінок, щоб отримати більш розлогі та систематизовані дані щодо типових практик сексуального насилля над жінками, які існують в українському суспільстві.
* * *
Щоб пройти опитування, зайдіть за посиланням і натисніть "Пройти опитування"
Перейшовши безпосередньо до питань Ви підтверджуєте, що є громадянкою України, яка постійно проживає у ній та на момент проходження опитування Вам вже виповнилося 18 років.
* * *
Під сексуальним насиллям, згідно міжнародного визначення, розуміється будь-який сексуальний акт або спроба його здійснити, будь-які небажані сексуальні зауваження чи загравання, будь-які дії проти сексуальності особи з використанням примусу. Таким чином, ця проблема має велику кількість проявів і не обмежується відверто насильницькими, фізичними діями по відношенню до жертви, а включає психологічний тиск, залякування, шантаж, економічну, соціальну, професійну, іншу залежність жінки від того, хто здійснює проти неї сексуальне насилля. Сюди ж відноситься використання алкогольного, наркотичного сп’яніння жертви, її психологічного стану, коли вона не може ясно оцінити ситуацію.
Поряд із типовими проявами сексуального насилля, яке переживають українські жінки, в дослідженні приділяється особлива увага тому, від кого воно йде. Важливо зазначити, що сексуальне насилля може здійснюватися не лише сторонніми людьми, а й родичами та навіть постійними партнерами/чоловіками жертв. Відтак сексуальне насилля кваліфікується незалежно від статусу порушника і його близькості до жертви. Крім того, як і хто здійснює насильство, досліджується де це частіше за все відбувається, а також реакція жінок на подібні дії.
Окремим пунктом стоїть питання про оцінки жінок щодо змін, які сталися у цій сфері за останні кілька років і яким чином, на їхню думку, слід боротися із цією проблемою.
Беручи до уваги специфічність і, у великій кількості випадків, травматичність переживань, досвідів, щодо яких ставляться питання, було обрано формат онлайн-опитування. Завдяки цьому, на відміну від традиційних методів опитування, коли дослідник та респондент знаходяться обличчям до обличчя, жінки зможуть почуватися більш комфортно та більш чесно і відкрито відповідати на поставлені їм питання.
3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!
1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
