
У Цуманській школі І-ІІІ ступенів – внутрішня «війна», а атмосфера у вчительському колективі нагадує поле бою із «провладними» і «опозиційними» представниками.
Автор: ВолиньPost
У Цуманській школі І-ІІІ ступенів – внутрішня «війна», а атмосфера у вчительському колективі нагадує поле бою із «провладними» і «опозиційними» представниками.
Так, половина педагогів «руками та ногами» підтримують і всіляко захищають свого керівника, а інші – категорично проти чинного директора Інни Бадзян та вимагають негайного її звільнення, - пише Інформаційне агентство Волинські Новини.
Нагадаємо, конфлікт на тему «бути чи не бути» директору у школі виник уже давно. А нещодавно, під час прийому громадян у голови ОДА Григорія Пустовіта, представники вчительської «опозиції» стверджували, мовляв, директриса не хоче йти на контакт із колективом, обмежуючи спілкування лише короткими відмовками та телефонними вказівками. Також вони доводили, буцімто очільниця навчального закладу забороняла учням та вчителям виконувати Гімн України під час майданівських подій у лютому.
Директор-регіонал із партії «Батьківщина»
Як пояснив екс-заступник директора школи, а тепер звичайний педагог Анатолій Лясецький, 24 лютого до школи ввірвався розлючений натовп, почав шарпати директора, обвинувачуючи останню у причетності «не до тієї партії», тобто до «Партії регіонів».
«Але ж Інна Бадзян з 2004 року у «Батьківщині». Яка ж вона ставлениця регіонів?» - обурюється чоловік.
Він додав, що саме після цього інциденту у директора «підскочив» тиск. На його думку, саме ця шарпанина кардинально підірвала здоров’я шкільного керівника. Тож, жінці нічого не залишалося, окрім того, як піти на лікарняний.
Чи справді курси із підвищення кваліфікації – лише прикриття?
«Після того, як директриса, підлікувавшись повернулась на роботу, до школи завітав депутат Ківерцівської районної ради Ігор Космина. Тож, 2 квітня він зібрав трудовий колектив і представив нового директора. Тоді одні звинувачували Інну у чомусь, інші – захищали. Однак звільнити її юридичного права не мав ніхто, адже вона не прогуляла ці дні, а перебувала на лікуванні. Тоді «бунтівники» вдались до хитрощів і вирішили її звинуватити у прогулах із 7 по 9 квітня. Саме в цей час Інна Бадзян проходила курси із підвищення кваліфікації», - підкреслила педагог із 9-річним стажем, яка також стала на захист директора, Юлія Сліщук.
Тим часом, директор стверджує, що поїхала на ці курси згідно з графіком та надала відповідний документ, у якому йдеться про те, що директора ЗОШ І-ІІІ ступенів селища міського типу Цумань наказом від 19 грудня 2013 року скеровують на проходження курсів із підвищення кваліфікаційного рівня терміном з 7 по 25 квітня.
«Я не забороняла співати Гімн України», - Бадзян
Що стосується так званої заборони виконання Гімну України у школі, то класний керівник одного із класів, вчитель Людмила Януль, різко обурилась через такі обвинувачення свого директора: «Та ви що! Які заборони співати гімн? Це смішно! 24 лютого усі діти, як і годиться, вийшли на територію школи та неодноразово проспівали гімн. І ніхто не сказав їм жодного слова всупереч. Опісля вони повернулися до занять, оскільки перерва закінчилась і розпочалися уроки. Не вірите? Запитайте у самих дітей!», - каже класний керівник.
Прямуємо шкільним коридором до 11-Б класу, учні якого брали участь у патріотичних співах біля стін навчального закладу. На запитання чи забороняла їм директор співати Гімн України або ж брати участь у майданівських подіях, учні хором відповіли: «Ні»!.
«Справа у тому, що попередній директор разом із своїми прибічниками, які до Інни Бадзян «витравили» ще двох директорів, хоче повернутися у крісло. Будь-якою ціною. Але ж для чого обливати брудом інших людей? Звісно, ми не будемо опускатися до такого низького рівня. Але факт є фактом – будь-якого нового директора будуть «виживати». Їм нікого не потрібно, крім Люби Дмитрівни Романюк», - втручається у розмову педагог Юлія Сліщук.
«Попередня директор змушувала нас переодягатися під сходами», - прибиральниця
Тим часом Інна Бадзян зі сльозами на очах показує відремонтовані класи старого корпусу школи, нові кабінки вбиралень, навіс над торфобрикетом, аби паливо не псувалось від дощу, та побутову кімнату для техпрацівників.
«До того, як директор облаштувала нам підсобки, ми переодягалися під сходами або в туалеті. Власного технічного приміщення не мали. Попередня директриса казала, що воно нам не потрібне», - каже одна із прибиральниць школи.
«Цькують нового директора ті ж самі люди, які свого часу не дали працювати й мені. Вони заважають навчальному процесу. При чому роблять це підло, негарно та недостойно», - розповідає вчитель школи Інна Грицай, яка теж колись займала посаду очільника школи.
Тим часом пані Інна запевняє, мовляв, уже давно написала б заяву на звільнення, однак це означатиме, що вона визнає свою провину та погоджується з обвинуваченнями: «Мені потрібно лише одне – повернути своє чесне ім’я, яке так безсовісно заплямували. Тому цієї посади я не покину принципово, доки не доведу свою непричетність до вищесказаного».

23 липня 2026 р.
Чому одна дитина постійно ображається, що брата чи сестру люблять більше? Чи справді все потрібно ділити порівну? І як реагувати на дитячі сварки так, щоб вони не перетворювалися на довічну образу? Саме про це говорили учасники онлайн тренінгу «Сіблінгові війни у кризові часи: як збалансувати дитячу конкуренцію та захистити право кожної дитини на батьківський ресурс», який у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» провела психотерапевтка Тетяна Пашко.

23 липня 2026 р.
Літня школа «Лабораторія впливу "Child Rights Makers"», що діє у межах проєкту «Зміцнення громадянського суспільства для забезпечення прав дітей», триває. І кожен день тут наповнений новими знайомствами, відкриттями, дискусіями та спільною роботою. Вони малюють, сперичаються, працююють в командах, говорять про права дітей, булінг, власний досвід і майбутні зміни.

22 липня 2026 р.
Вісім команд із різних регіонів України, десятки дітей, педагоги й ментори зібралися на Літній школі «Лабораторія впливу "Child Rights Makers"», щоб зробити перший крок до великої спільної справи – дослідження того, як в Україні реалізуються права дитини.