Підвищення мінімальної зарплати сприяло зниженню гендерної нерівності в оплаті праці

Підвищення мінімальної заробітної плати до 3200 гривень на місяць з 1 січня 2017 року проявилося в зниженні нерівності в доходах, включаючи і гендерну. Причому зниження нерівності обумовлено не скороченням високих доходів, а зростанням низьких, відзначають директор Інституту демографії та соціальних досліджень ім. Птухи Елла Лібанова та Олександр Цимбал у своєму матеріалі для ZN.UA.

Якщо протягом перших п’яти місяців 2016-го доходи 10% високооплачуваних чоловіків перевищували доходи 50% найменш оплачуваних у 20,7 разу, а жінок — у 13,2 разу, то за перші п’ять місяців 2017-го ці показники скоротилися до 15,1 і 11,1 разу відповідно. Таким чином, згідно з даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування, нерівність в цілому зменшилася на 30%, серед чоловіків — на 40%, а серед жінок — на 20%.

Водночас, дані Держреєстру свідчать, що нерівність доходів населення в Україні в цілому і в окремих містах зокрема перевищує ці показники не тільки в країнах з оціально орієнтованою ринковою економікою, але і по країнах з домінуванням імперативів ринкової свободи.

“Фактично… нерівність в Україні набула неприпустимо високого рівня і загрожує соціальним відторгненням значних груп населення, які не мають жодних можливостей самостійно вибратися з пастки, в яку вони потрапили. Навряд чи щось може змінити підтримка, яку надає держава”, – констатують автори.

Державне регулювання доходів в Україні переважно зводиться до економії бюджетних коштів. У свою чергу, кошти, необхідні для фінансування соціальних потреб, визнаються чистими втратами”, а соціальна політика — необхідністю виконувати зобов’язання держави.

Такий підхід — і з урахуванням подвійних стандартів, і в частині тлумачення соціальних трансфертів як виключно безповоротних витрат — безперечно, є помилковим. Тому, незважаючи на потужний ресурсний потенціал, Україна залишається бідною і поляризованою країною.