Ірина сама виховує двох доньок-підлітків. Намагається забезпечити гідний побут, має постійну роботу та власне житло. Раніше у вихованні власних дітей не гребувала ні лайкою, ні паском. «Я могла поставити дітей на коліна посеред кімнати з піднятими руками. А вони все ніяк не просили пробачення. Але я зрозуміла, що занадто суворо почала виховувати їх. Неодноразово запитувала себе: «Як із цим покінчити? В мене немає сил». Я наважилася звернутися до психолога», – розповідає Ірина.
Автор: Новини Полтавщини
Ірина сама виховує двох доньок-підлітків. Намагається забезпечити гідний побут, має постійну роботу та власне житло. Раніше у вихованні власних дітей не гребувала ні лайкою, ні паском. «Я могла поставити дітей на коліна посеред кімнати з піднятими руками. А вони все ніяк не просили пробачення. Але я зрозуміла, що занадто суворо почала виховувати їх. Неодноразово запитувала себе: «Як із цим покінчити? В мене немає сил». Я наважилася звернутися до психолога», – розповідає Ірина.
Під час першої зустрічі із психологом, жінка довго плакала, поділилася своєю складною ситуацією. Виявляється, у дитинстві її і саму карала мати! Вона пиячила і забувала про те, що має дитину. А коли приходила до тями, то била, не пояснюючи за що. Могла зачинити Ірину вдома саму, без їжі та залишити на тиждень. Батько практично не заступався. Коли Ірині було 6 років, її, тоді ще зовсім маленьку дівчинку, зґвалтували 3 чоловіків. Про це вона наважилася розповісти тільки зараз. На щастя, вона дізналася про проект «Свобода від насильства».
«Ми запропонували Ірині відвідувати групові та індивідуальні заняття у проекті «Свобода від насильства: розширення прав та можливостей дівчат та жінок у складних життєвих обставинах». Клієнтка долучалася до кожного заняття, навіть після нічних змін на роботі. Спостерігаючи за нею, тепер можна із впевненістю сказати, що кожне заняття для Ірини – це була нова сходинка в її житті. Вона стала впевненішою та спокійнішою. Серед інших учасниць проекту Ірина знайшла нових подруг. Разом заново вчилися довіряти, підтримувати і відкрито говорити про своє життя», -говорить Тетяна Ісаєва, фасилітатор групових занять БО «Світло надії».
Одне із головних досягнень Ірини – почала наново будувати стосунки із дітьми, не підвищує на них голос. Жінка пробачила свою матір, допомагає батькові. І взагалі намагається позбавитися агресії та гніву. Вона побачила, що в ситуації насильства всі люди однаково вразливі, але вихід є завжди, його потрібно тільки шукати.
Зараз до проекту долучилося майже 100 жінок. Вони відвідують індивідуальні та групові заняття за комплексною програмою корекційно – реабілітаційної роботи. Загалом, основні цілі проекту – усвідомлення того, що насильство – це порушення прав людини яке карається відповідно до чинного законодавства, формування відповідальності за свою поведінку та її наслідки для себе та інших членів сім’ї, засвоєння нової моделі сімейної поведінки на засадах гендерної рівності, взаєморозуміння та поваги і дотримання прав членів родини. Він реалізовується БО Світло надії за підтримки Полтавського обласний ЦСССДМ, Полтавського міського ЦСССДМ, ГУ НП в Полтавській області, Відділу у справах сім’ї, молоді та спорту Полтавської ОДА.

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».