Ірина сама виховує двох доньок-підлітків. Намагається забезпечити гідний побут, має постійну роботу та власне житло. Раніше у вихованні власних дітей не гребувала ні лайкою, ні паском. «Я могла поставити дітей на коліна посеред кімнати з піднятими руками. А вони все ніяк не просили пробачення. Але я зрозуміла, що занадто суворо почала виховувати їх. Неодноразово запитувала себе: «Як із цим покінчити? В мене немає сил». Я наважилася звернутися до психолога», – розповідає Ірина.
Автор: Новини Полтавщини
Ірина сама виховує двох доньок-підлітків. Намагається забезпечити гідний побут, має постійну роботу та власне житло. Раніше у вихованні власних дітей не гребувала ні лайкою, ні паском. «Я могла поставити дітей на коліна посеред кімнати з піднятими руками. А вони все ніяк не просили пробачення. Але я зрозуміла, що занадто суворо почала виховувати їх. Неодноразово запитувала себе: «Як із цим покінчити? В мене немає сил». Я наважилася звернутися до психолога», – розповідає Ірина.
Під час першої зустрічі із психологом, жінка довго плакала, поділилася своєю складною ситуацією. Виявляється, у дитинстві її і саму карала мати! Вона пиячила і забувала про те, що має дитину. А коли приходила до тями, то била, не пояснюючи за що. Могла зачинити Ірину вдома саму, без їжі та залишити на тиждень. Батько практично не заступався. Коли Ірині було 6 років, її, тоді ще зовсім маленьку дівчинку, зґвалтували 3 чоловіків. Про це вона наважилася розповісти тільки зараз. На щастя, вона дізналася про проект «Свобода від насильства».
«Ми запропонували Ірині відвідувати групові та індивідуальні заняття у проекті «Свобода від насильства: розширення прав та можливостей дівчат та жінок у складних життєвих обставинах». Клієнтка долучалася до кожного заняття, навіть після нічних змін на роботі. Спостерігаючи за нею, тепер можна із впевненістю сказати, що кожне заняття для Ірини – це була нова сходинка в її житті. Вона стала впевненішою та спокійнішою. Серед інших учасниць проекту Ірина знайшла нових подруг. Разом заново вчилися довіряти, підтримувати і відкрито говорити про своє життя», -говорить Тетяна Ісаєва, фасилітатор групових занять БО «Світло надії».
Одне із головних досягнень Ірини – почала наново будувати стосунки із дітьми, не підвищує на них голос. Жінка пробачила свою матір, допомагає батькові. І взагалі намагається позбавитися агресії та гніву. Вона побачила, що в ситуації насильства всі люди однаково вразливі, але вихід є завжди, його потрібно тільки шукати.
Зараз до проекту долучилося майже 100 жінок. Вони відвідують індивідуальні та групові заняття за комплексною програмою корекційно – реабілітаційної роботи. Загалом, основні цілі проекту – усвідомлення того, що насильство – це порушення прав людини яке карається відповідно до чинного законодавства, формування відповідальності за свою поведінку та її наслідки для себе та інших членів сім’ї, засвоєння нової моделі сімейної поведінки на засадах гендерної рівності, взаєморозуміння та поваги і дотримання прав членів родини. Він реалізовується БО Світло надії за підтримки Полтавського обласний ЦСССДМ, Полтавського міського ЦСССДМ, ГУ НП в Полтавській області, Відділу у справах сім’ї, молоді та спорту Полтавської ОДА.

21 серпня 2026 р.
В ніч проти 20 серпня російські агресори завдали масованого удару балістичними та крилатими ракетами по Києву та Київській області. Удень столицю знову атакували дрони, в результаті знову загинула людина. Загалом загинуло 17 людей та десятки отримали поранення.

19 серпня 2026 р.
30 липня, у Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми, на Рівненщині говорили про те, про що особливо важливо пам’ятати під час війни: ризики насильства, експлуатації та торгівлі людьми зростають, а отже, захист прав жінок має бути постійним і системним.

3 серпня 2026 р.
У мережі Жіночого консорціуму України є організації, які разом із нею пройшли десятки років змін, реформ, перемог і нових викликів. Центр громадської активності «Синергія» із Чернівців – одна з них. Майже чверть століття співпраці, десятки спільних заходів і проєктів, але найцінніше тут не цифри.