В Україні необхідно розробити недискримінаційні положення, які б регулювали залучення жінок до роботи на виробництві зі шкідливими умовами праці.
Автор: УКРІНФОРМ
В Україні необхідно розробити недискримінаційні положення, які б регулювали залучення жінок до роботи на виробництві зі шкідливими умовами праці.
Водночас координаторка Постійної комісії Ради ФПУ з питань рівності прав жінок та чоловіків Людмила Сало зазначила, що законодавство тих європейських країн, на які орієнтується Україна, побудоване на основоположному принципі забезпечення рівних прав жінок і чоловіків саме на безпечну працю.
"У нас може виникнути ситуація, коли ми забезпечуємо рівні права жінкам і чоловікам на небезпечну і шкідливу працю. Тому це вкрай важлива справа… Є такі професії і роботи, де багато застосовується ручної праці. На сьогодні настільки розвинулися наука та техніка, що, дійсно, можна було би уникнути дії цих шкідливих факторів на організм", - сказала вона.
В грудні 2017 року Україні скасували список з понад 450 заборонених для жінок професій.
Директорка Київського інституту гендерних досліджень Марфа Скорик наголосила, що скасований наказ МОЗ про 450 професій – лише створив законодавчу колізію. «Адже заборона жінкам працювати у шкідливих умовах залишається чинною: у п’ятому пункті 43 статті Конституції України, двох законах та біля 230 підзаконних актах», - відзначила Скорик.
Віцепрезидентка Пан'європейської регіональної ради Міжнародної конфедерації профспілок та голова гендерного комітету Конфедерації вільних профспілок України Наталія Левицька наголосила на необхідності проводити атестацію робочих місць. Вона переконана, що в Україні необхідно прописати в законодавстві шкідливі чинники на підприємствах.
«В окремих країнах Євросоюзу є визначені речовини, які впливають на репродуктивну функцію жінок. Таких є 33 шкідливих фактори, вони прописані в законодавстві і роботодавці зобов’язані враховувати це», - сказала Левицька.
Учасниці круглого столу наголосили на тому, що зміни трудового законодавства не повинні відбуватися поспіхом, інакше таке реформування призведе до нової демографічної кризи.
«За таких норм жінка просто не буде народжувати. З одного боку, не зможе, бо здоров’я не дозволятиме. А з іншого - й не схоче. Бо поставивши на терези гроші для родини і народження дитини, ймовірно, обиратимуть перше», - підсумувала голова ПостійнПро це заявила урядова уповноважена з гендерних питань Катерина Левченко на пресконференції в Укрінформі.
“Важливо чітко розділити такі категорії, як заборона праці та примушування до праці. Ми маємо положення, коли чітко визначається, що заборонено використання праці, наприклад, вагітних жінок на шкідливих роботах. Або в іншій нормі прописано, що забороняється примушування жінок, які народили дитину, до праці в нічний час. Оце чітке визначення понять є дуже необхідним для того, щоб потім вони відображались в законодавстві», - сказала Левченко.
За її словами, потрібно чітко визначити категорії трудящих, тому що найбільш зрозумілим є визначення такої категорії, як вагітні жінки. Але менш чіткими є категорії, які використовуються в документах Міжнародної організації праці (МОП) і в документах Європейського Союзу, наприклад "жінки, які народили дитину" та "жінки, які годують дітей". ої комісії Ради Федерації профспілок України з рівних прав жінок та чоловіків Тетяна Ясько.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
25 червня 2026 р.
У Киїнській громаді на Чернігівщині з'явилося місце, де можна відпочити в затінку дубової алеї, провести час із родиною чи друзями та водночас дізнатися, де шукати допомогу у складних життєвих ситуаціях. Саме таким став новий громадський простір «Тиха підтримка», створений у межах ініціативи жителів громади за проєктом «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни», який реалізується ЖКУ за технічної підтримки ООН Жінки та фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).
22 червня 2026 р.
У межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни» у модульному містечку «Новоселівка» на Чернігівщині відкрили «Простір відновлення та стійкості» для жінок і родин, які пережили війну. Тут проживають внутрішньо переміщені особи, які втратили власне житло внаслідок російської агресії та вже кілька років змушені будувати своє життя у тимчасових умовах.
