Працююча мама: як не "з'їсти" себе докорами сумління?

"Ти мачуха!", "Як ти могла вийти на роботу, ти дитині потрібна!", "Їй кар'єра важливіша за дитину!" Зізнайтеся, мами, доводилося вам чи вашим знайомим чути та відчувати щось подібне? Дозволю собі припущення - так! І не раз і у різноманітних інтерпретаціях. Так що робити матусі - і гроші не зайві, і себе реалізовувати можна і з дитиною встигати. Спробуємо розібратися далі.

Вина перед дитиною - чи не так вправляюся, чи мало часу буваю з нею. Це почуття та думки рано чи пізно наздоганяють кожну працюючу маму. І насправді це є деструктив - негатив руйнує вас із середини, дратує та нервує, а у кінцевому результаті - позбавляє радостей материнства. Але всі переживання можна нівелювати скерувавши їх у потрібне русло.

Малюк із нянею

Ну це просто класика жанру. Залишити дитину із чужою! людиною і нахабно повернутися до роботи. Переживання, а що із ним/нею коли вас немає? Та й окрім внутрішніх докорів, сльози щоразу течуть рікою, коли ви виходите з дому. Що робити?

Вже доведено не одним поколінням та дослідженнями - діти, котрих любили, піклувалися про них виростають успішними незалежно від того, працювала їхня мама чи ні. Навпаки - в такій ситуції вони швидше адаптовуються, стають більш самостійними та й у майбутньому їм легше соціалізуватися у школі.

Професійна любов або ж любов до професії

Кар'єра складається, вам подобається ваша професія і те, чим ви займаєтеся. Любов до роботи приходить, а любов до дитини безумовнав та вічна. До народження і після появи малюка - робота є, насолода теж та і кошти відіграють свою "сольну партію". То чому ж ви себе докоряєте?

Ми приклад для наслідування. І якщо діти бачать успішну, красиву, задоволену маму - то і їм приклад красномовний - можна поєднувати і стосунки, і дитину, і улюблену роботу. Радійте - адже вимаєте любов до роботи, а не примусове відпрацювання 8-ми годин. Кожен має право на щастя і кожен - на різне. А успішність певно кращий приклад для копіювання.

Заздрість до домогоподарок

І вишиває, пироги пече через день, а у шпфі з лінійкою можна виміряти відстань між акуратно складеними рушниками? Є ж таке, зізнайтеся! Знайомі чи подруги домогосподарки почасти можуть викливати хвилю заздрості. Білої звісно, із ноткою суму. А ви ніби цілий день на роботі, дитину побачили під вечір, а про кулінарно-господарські досягнення не варто і згадувати.

Не завжди мама, котра увесь день вдома проводить свій час тільки із дитиною. Дуже часто це приготування їжа, прибирання, а дитина - із телевізором. Є й таке. Але вам ніхто не забороняє мати помічників (люди чи то техніка) та і власне насичувати годину, дві або ж і 20 хвилин повністю дитиною чи забавою із нею. Не відволікаючись, але і приділяючи всю себе водночас.

Час на себе

Похід до спортзалу окрім фізичної форми дає і моральну розрядку, а ви себе докоряєте, що зайві години не були із дитиною?

Щаслива, здорова та доглянута матуся буде слугувати неабияким прикладом для дитини. Знайти час на себе - необхідно, в тому числі і для того, щоб бути хорошою мамою.

Допомога не буває зайвою

Не встигаєте купити продукти, "летите" з роботи аби забрати дитину із садочка, але в жодному випадку не просите знайомих-родичів вас виручити та допомогти. Адже виходить - ви не справляєтеся із поставленими завадннями, ви погана мама і ще гірший працівник.

Ніхто і ніколи ще не зміг встигати все! Повністю! Ви попросите допомоги, навзамін - іншого разу самі виручите друзів. Перестаньте соромитися, а краще покажіть гідний приклад дитині - просити допомоги треба, особливо коли ти того потребуєш, ніж під красивою гримасою робити вигляд, що все добре.

Ми повинні бути щасливими, а не здаватися. І все у наших руках!