Вина перед дитиною - чи не так вправляюся, чи мало часу буваю з нею. Це почуття та думки рано чи пізно наздоганяють кожну працюючу маму. І насправді це є деструктив - негатив руйнує вас із середини, дратує та нервує, а у кінцевому результаті - позбавляє радостей материнства. Але всі переживання можна нівелювати скерувавши їх у потрібне русло.
Автор: Рівне 1
"Ти мачуха!", "Як ти могла вийти на роботу, ти дитині потрібна!", "Їй кар'єра важливіша за дитину!" Зізнайтеся, мами, доводилося вам чи вашим знайомим чути та відчувати щось подібне? Дозволю собі припущення - так! І не раз і у різноманітних інтерпретаціях. Так що робити матусі - і гроші не зайві, і себе реалізовувати можна і з дитиною встигати. Спробуємо розібратися далі.
Вина перед дитиною - чи не так вправляюся, чи мало часу буваю з нею. Це почуття та думки рано чи пізно наздоганяють кожну працюючу маму. І насправді це є деструктив - негатив руйнує вас із середини, дратує та нервує, а у кінцевому результаті - позбавляє радостей материнства. Але всі переживання можна нівелювати скерувавши їх у потрібне русло.
Малюк із нянею
Ну це просто класика жанру. Залишити дитину із чужою! людиною і нахабно повернутися до роботи. Переживання, а що із ним/нею коли вас немає? Та й окрім внутрішніх докорів, сльози щоразу течуть рікою, коли ви виходите з дому. Що робити?
Вже доведено не одним поколінням та дослідженнями - діти, котрих любили, піклувалися про них виростають успішними незалежно від того, працювала їхня мама чи ні. Навпаки - в такій ситуції вони швидше адаптовуються, стають більш самостійними та й у майбутньому їм легше соціалізуватися у школі.
Професійна любов або ж любов до професії
Кар'єра складається, вам подобається ваша професія і те, чим ви займаєтеся. Любов до роботи приходить, а любов до дитини безумовнав та вічна. До народження і після появи малюка - робота є, насолода теж та і кошти відіграють свою "сольну партію". То чому ж ви себе докоряєте?
Ми приклад для наслідування. І якщо діти бачать успішну, красиву, задоволену маму - то і їм приклад красномовний - можна поєднувати і стосунки, і дитину, і улюблену роботу. Радійте - адже вимаєте любов до роботи, а не примусове відпрацювання 8-ми годин. Кожен має право на щастя і кожен - на різне. А успішність певно кращий приклад для копіювання.
Заздрість до домогоподарок
І вишиває, пироги пече через день, а у шпфі з лінійкою можна виміряти відстань між акуратно складеними рушниками? Є ж таке, зізнайтеся! Знайомі чи подруги домогосподарки почасти можуть викливати хвилю заздрості. Білої звісно, із ноткою суму. А ви ніби цілий день на роботі, дитину побачили під вечір, а про кулінарно-господарські досягнення не варто і згадувати.
Не завжди мама, котра увесь день вдома проводить свій час тільки із дитиною. Дуже часто це приготування їжа, прибирання, а дитина - із телевізором. Є й таке. Але вам ніхто не забороняє мати помічників (люди чи то техніка) та і власне насичувати годину, дві або ж і 20 хвилин повністю дитиною чи забавою із нею. Не відволікаючись, але і приділяючи всю себе водночас.
Час на себе
Похід до спортзалу окрім фізичної форми дає і моральну розрядку, а ви себе докоряєте, що зайві години не були із дитиною?
Щаслива, здорова та доглянута матуся буде слугувати неабияким прикладом для дитини. Знайти час на себе - необхідно, в тому числі і для того, щоб бути хорошою мамою.
Допомога не буває зайвою
Не встигаєте купити продукти, "летите" з роботи аби забрати дитину із садочка, але в жодному випадку не просите знайомих-родичів вас виручити та допомогти. Адже виходить - ви не справляєтеся із поставленими завадннями, ви погана мама і ще гірший працівник.
Ніхто і ніколи ще не зміг встигати все! Повністю! Ви попросите допомоги, навзамін - іншого разу самі виручите друзів. Перестаньте соромитися, а краще покажіть гідний приклад дитині - просити допомоги треба, особливо коли ти того потребуєш, ніж під красивою гримасою робити вигляд, що все добре.
Ми повинні бути щасливими, а не здаватися. І все у наших руках!
25 червня 2026 р.
У Киїнській громаді на Чернігівщині з'явилося місце, де можна відпочити в затінку дубової алеї, провести час із родиною чи друзями та водночас дізнатися, де шукати допомогу у складних життєвих ситуаціях. Саме таким став новий громадський простір «Тиха підтримка», створений у межах ініціативи жителів громади за проєктом «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни», який реалізується ЖКУ за технічної підтримки ООН Жінки та фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).
22 червня 2026 р.
У межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни» у модульному містечку «Новоселівка» на Чернігівщині відкрили «Простір відновлення та стійкості» для жінок і родин, які пережили війну. Тут проживають внутрішньо переміщені особи, які втратили власне житло внаслідок російської агресії та вже кілька років змушені будувати своє життя у тимчасових умовах.
17 червня 2026 р.
Більше 30 жінок Поліської громади на Київщині взяли участь у відкритті «Простору єднання» – безпечного та комфортного місця для жінок і дівчат, створеного в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
