
Низка правозахисних організацій звернулися до ректора Національного педагогічного університету імені Н. П. Драгоманова з проханням звільнити співробітницю вишу Ганну Турчинову, дружину секретаря РНБО Олександра Турчинова, за дискримінаційні висловлювання на адресу ЛГБТ-спільноти.
Автор: Новое время
Низка правозахисних організацій звернулися до ректора Національного педагогічного університету імені Н. П. Драгоманова з проханням звільнити співробітницю вишу Ганну Турчинову, дружину секретаря РНБО Олександра Турчинова, за дискримінаційні висловлювання на адресу ЛГБТ-спільноти.
Остання спершу опублікувала статтю Гомодиктатура. Частина 1. Як розбещувати дітей.
Згодом у коментарі Громадському вона звинуватила ЛГБТ в тому, що це є "хвороба", заявила про те, що “нові підручники можуть змінити сексуальну орієнтацію дитини”.
Правозахисники у своєму зверненні вказали, що подібні твердження є антинауковими, оскільки “нікого не можливо зробити геєм або лесбійкою, бо формування сексуальної орієнтації людини — складний і тривалий індивідуальний процес“.
Звернення з вимогою звільнити Турчинову підписали, зокрема, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр інформації про права людини, Центр громадянських свобод, ГО КіївПайд, Правозахисний ЛГБТ Центр Наш світ.
Також дружина секретаря РНБО Олександра Турчинова вважає, що ЛГБТ-люди є “відхиленням від норми”, гомосексуальність — хворобою, а дискримінації жінок в Україні не існує. Водночас активісти нагадують, що Всесвітня організація з охорони здоров’я (ВООЗ) ще в 1994 році вилучила гомосексуальність зі списку хвороб.
Правозахисники зауважують, що Турчинова у своїй статті використовує звороти на кшталт “мракобєсіє”, “антинаукова ідеологія, яка веде до вимирання”, а також демонструє вразливість до конспірологічних теорій.
“ЛГБТ не розмножуються, тому їм потрібна нова кров і плоть. Вони зрозуміли, що не можуть зробити це по-іншому, окрім як з дитинства розповідати школярам, що це все абсолютно нормально”, - сказала Турчинова.
У відповідь активісти висловили серйозне занепокоєння, адже подібні висловлювання “нагадують пропагандистські кліше часів нацистської Німеччини“.
Зазначається, що Нідерланди, Ісландія, Ірландія, Франція, Норвегія, Швеція мають одні з найбільших в Європі сумарних коефіцієнтів народжуваності, разом з цим у цих країнах визнані одностатеві громадянські партнерства.
Турчинова займає посаду декана факультету природничо-географічної освіти та екології, доцент.
Звернення адресоване також до Державної служби якості освіти України. Правозахисники вважають, що Турчинова продемонструвала некомпетентність, неприпустиму в контексті своєї посади.
"Ми переконані, що особа, відповідальна за освіту майбутніх педагогів, повинна розуміти наслідки поширення дискримінаційної риторики та поважати людську гідність та цінності прав людини", - йдеться у зверненні.
Звернення з вимогою звільнити Турчинову підписали, зокрема, Українська Гельсінська спілка з прав людини, Центр інформації про права людини, Центр громадянських свобод, ГО КиївПрайд, Правозахисний ЛГБТ центр Наш світ.

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».