При насильстві в сім’ї страждають і жертва, і агрессор, — психолог

Українські закони щодо насильства у сім’ї зараз більше дбають про долю агресорів, а не жертв, — юрист

З початку року, за даними поліції, у Львівській області було понад 700 звернень про випадки домашнього насильства. Однак, порівнювати цю статистику із іншими періодами немає сенсу, динаміка не буде об’єктивною, адже в Україні є тенденція до замовчування таких проблем самими жертвами. Юристи, які працюють із жінками, що потерпіли від насильства у сім’ї (а переважно жертвами стають саме жінки), говорять, що збільшення випадків звернення до правоохоронців – добрий знак.

«Не проблема зростає, зростає поінформованість людей. Стереотипи, які толерують насильство в сім’ї є набагато сильнішими. В селі ситуація така, що соціальні служби – це районний центр, тобто, туди ще треба доїхати. Тобто, в селі лишається сільська рада. А були жінки, котрі приїжджали, я кажу: ви кудись звертались? «Ну я пішла в сільраду, а мені голова сказав, слухай, твоя мама терпіла, всі сусідки терплять і ти терпи». Також, як реагує церква. Були в наші практиці клієнтки, які приходили до нас після розмови зі своїм священником, який сказав, що це не є нормально. Але були такі, які казали: я пішла до священника, він сказав, усі терплять і ти терпи», — пояснює Галина Федькович, юрист Західноукраїнського центру «Жіночі перспективи»

У Львівській області допомогою жертвам насильства у сім’ї займаються як державні установи (поліція або соціальні служби), так і благодійні організації – феміністична майстерня, центр «Жіночі перспективи» тощо. З липня по області відкрились кілька Регіональних центрів з надання безоплатної вторинної правової допомоги: два у Львові, а також по одному в Буську, Самборі, Стрию та Червонограді.

«Одним із таких напрямків, як допомогти людині, жінці, можливо дітям, які потрапили у таку неприємну ситуацію, то таку допомогу можуть надати Центри з безоплатної вторинної правової допомоги. Жінка, якщо вона має на утриманні малолітніх, неповнолітніх дітей, вона має право звернутися до центру з відповідною заявою», — говорить Наталя Мелян, начальник відділу забезпечення якості правової допомоги Львівського регіонального центру.

Юрист пояснює, що зараз українське законодавство дозволяє центрам допомагати лише жінкам із низьким сукупним сімейним доходом або дітьми. У інших випадках, працівники Центрів не можуть здійснити юридичної підтримки. Загалом, за словами фахівців, українські закони щодо попередження насильства у сім’ї не є передовими. Сама процедура, коли жертву на певний час переселяють до притулку, є недосконалою:

«Взагалі наша позиція така, моя особиста позиція, як юриста і як людини, що це неправильний підхід, що давайте жінку з дітьми у притулок. Чому жінка з дітьми має йти з хати? Вони потерпіли, у них психологічна травма, у них стрес. І чому вони мають переживати ще додатковий стрес, іти в незнайоме місце. А кривдник собі, тим часом, буде прекрасно залишатись в прекрасних умовах, у квартирі. Насправді має бути як у цивілізованих країнах, тобто, кривдник має вилучатись із житла і куди він піде, в принципі, його проблеми», — говорить Галина Федькович.

За словами сімейного психолога Світлани Сайко, як правило, жертви насильства невпевнені у собі, тож наважитись на такий крок за нинішніх умов їм стає ще важче. Однак, саме це працює на руку агресора:

«Часто агресор використовує такі маніпуляції, говорять слова своїм жінкам «ти нічого не варта», «що ти без мене будеш робити», «ти без мене пропадеш». Не бійтеся! Агресор не любить розголосу. Він був би радий, щоб його жертва мовчала, так що не мовчіть».

Психолог дає поради усім, хто страждає від психологічного насильства у сім’ї змінити модель поведінки, аби припинити насильство:

«Цьому можна навчитися і сформувати нову модель поведінки, яка стане одним із найкращих захистів від насильства. Не просити, не благати про милість, про жалість. І не відповідати агресією на агресію. У кожному агресорі є людина. І тому дуже важливо знайти оцю людську сторону і звернутися до неї. І тут є два виходи: або агресор міняється (тому що насправді ні жертва, ні агресор не є щасливими, вони страждають обидвоє), або він шукає іншу жертву», — каже психолог.

Поради і алгоритми, як діяти у випадку насильства у сім’ї розробили і в Західноукраїнському центрі «Жіночі перспективи». До них можна звернутись за міським номером 2-962-962.

Водночас, саме зараз, за словами юриста Наталі Мелян, триває робота із зміни українського законодавства у цій сфері згідно зі світовими стандартами. В Україні, за підтримки уряду Швеції та Ради Європи, працює міжнародна група експертів, щоб запропонувати зміни до законодавства щодо домашнього насильства. Вони мають суттєво розширити права жінок на захист у випадку насильства щодо них.

Наразі ж, виходячи із статистики, жертви насильства в Україні терплять його роками. За даними центру «Жіночі перспективи», 70% жертв звертаються по допомогу, коли насильство триває уже понад два роки.