За офіційними даними, через конфлікт на сході України регіон вимушено покинули 75 тисяч дітей. Психологи, які з ними працюють, стверджують: діти важко адаптовуються до нового оточення, у них фіксують сповільнення розвитку, а ще проблеми сну і заїкання. Відтак психологи, чий день відзначають в Україні 23 квітня, радять батькам бути більш пильними до поведінки дітей, створюючи за можливості, якнайсприятливіші умови для життя і розвитку в нових умовах.
Автор: Радіо Свобода
За офіційними даними, через конфлікт на сході України регіон вимушено покинули 75 тисяч дітей. Психологи, які з ними працюють, стверджують: діти важко адаптовуються до нового оточення, у них фіксують сповільнення розвитку, а ще проблеми сну і заїкання. Відтак психологи, чий день відзначають в Україні 23 квітня, радять батькам бути більш пильними до поведінки дітей, створюючи за можливості, якнайсприятливіші умови для життя і розвитку в нових умовах.
У Києві та області працює півсотні психологів, які вже рік допомагають переселенцям із Донбасу. Спеціалісти сформували дорослі та дитячі групи й двічі на тиждень безкоштовно відвідують людей, що потребують реабілітації.
Координатор психологічної допомоги переселенцям зі сходу України Марина Бреславець наголошує: дитина, яка переживає стрес, потребує активної підтримки батьків. Однак трапляється, що самі дорослі не можуть перебороти психологічну травму та емоційні переживання, замикаються в собі й нічим не допомагають дітям. У таких ситуаціях потрібна увага та підтримка фахівців, які сприятимуть одужанню як дитини, так і батьків.
«Безумовно, ми насамперед орієнтуємося на дітей. Коли ми приїжджаємо в якесь місто, перше, що ми робимо, це збираємо дитячі групи. Батьки, на жаль, на контакт не йдуть. Є певна кількість запитів, коли люди звертатися до нас самі, але досить важливо працювати з усією родиною. Іноді, завдяки дітям ми підключаємося до роботи з батьками», – додає психолог.
«Це може відбуватися у формі лялькового театру, казки-терапії»
За словами Марини Бреславець, активісти працюють з дітьми як індивідуально, так і в групах. Це робота специфічна й зазвичай відбувається як гра, арт-терапія.
«Це може відбуватися у формі лялькового театру, казки-терапії. Залежно від ситуації, ми стикаємося з тим, що діти застигають в певних емоціях. Жива, активна дитина може, як ми кажемо, «завмерти», вона відмовляється йти в колектив, прилипає до мами. У дітей так само виникають проблеми із засипанням, можуть проявиться нічні кошмари, регресія, дитина починає вести себе так, наче їй менше років, ніж є насправді, з’являється смоктання пальця, в крайні випадках – заїкання», – сказала Бреславець.
Та не всі діти настільки важко переживають побачене. Психолог стверджує: більшість людей можуть через декілька місяців самостійно повернутися до звичайного життя без додаткової допомоги фахівця. Все залежить від того, в якому стані переселенці приїхали та як довго перебували в зоні бойових дій.
«Діти поводять себе, як діти. Ну і в Біблії сказано: поводьте себе, як діти, тобто живіть сьогоднішнім днем. Вони вже й забули, що було вчора і не хочуть знати, що буде завтра. Загалом треба брати приклад з дітей і жити сьогоднішнім днем: сонечко світить – дуже добре, хороша людина трапилась – ще краще», – розповіла волонтер Центру допомоги переселенцям Неля Ніжнік, яка працює у дитячій кімнаті на вулиці Фролівській у Києві.
Загалом психологи дають прості рекомендації батькам дітей-переселенців – більше бувати на свіжому повітрі, читати книги, налагодити режим сну і харчування, займатися спортом, а головне – огорнути дитину любов’ю та увагою.
23 липня 2026 р.
Чому одна дитина постійно ображається, що брата чи сестру люблять більше? Чи справді все потрібно ділити порівну? І як реагувати на дитячі сварки так, щоб вони не перетворювалися на довічну образу? Саме про це говорили учасники онлайн тренінгу «Сіблінгові війни у кризові часи: як збалансувати дитячу конкуренцію та захистити право кожної дитини на батьківський ресурс», який у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» провела психотерапевтка Тетяна Пашко.
23 липня 2026 р.
Літня школа «Лабораторія впливу "Child Rights Makers"», що діє у межах проєкту «Зміцнення громадянського суспільства для забезпечення прав дітей», триває. І кожен день тут наповнений новими знайомствами, відкриттями, дискусіями та спільною роботою. Вони малюють, сперичаються, працююють в командах, говорять про права дітей, булінг, власний досвід і майбутні зміни.
22 липня 2026 р.
Вісім команд із різних регіонів України, десятки дітей, педагоги й ментори зібралися на Літній школі «Лабораторія впливу "Child Rights Makers"», щоб зробити перший крок до великої спільної справи – дослідження того, як в Україні реалізуються права дитини.
