Програму для захисту прав жінок-інвалідів привезли вінничани з міжнародної конференції

29-30 березня в місті Алмати (Казахстан) відбулася конференція “Міжнародний досвід реалізації прав людей з інвалідністю та просування гендерної рівності. Зробімо наші права реальністю”. Захід провело казахське громадське об‘єднання “Асоціація жінок з інвалідністю "Ширак" за підтримки Мережевої програми “Схід-Схід: партнерство без кордонів” Фундацій Відкритого Суспільства. Участь українських експертів підтримала програма “Схід-Схід: партнерство без кордонів” Міжнародного фонду “Відродження”.

У конференції взяли участь представники громадськості з країн Центральної Азії та Східної Європи, які займаються проблемами жінок з інвалідністю. Україну представляли Ірина Саранча (Вінницька міська організація соціального розвитку та становлення окремих малозахищених категорій молоді “Паросток”) і Сергій Чумак (Полтавський обласний осередок Всеукраїнської організації інвалідів “Союз організацій інвалідів України”).

Учасники підписали спільну заяву (у прикріпленому файлі), у якій міститься низка рекомендацій для громадськості й урядів країн, залучених до проекту.

Своїми враженнями після конференції поділилася Ірина Саранча: “Заявлена проблема стосується мене напряму. Будучи сама жінкою з інвалідністю, я протягом 15 років займаюся громадською діяльністю та маю значний досвід відчуття власної подвійної дискримінації в суспільстві: я відчуваю її як жінка та як людина з інвалідністю. Тому участь у даній конференції підтвердила те, що дуже важливим є виокремлення жінки з інвалідністю з загальної спільноти людей з інвалідністю та спрямування освіти жінок з інвалідністю на вміння відстоювати свої права як жінки, так і людини з інвалідністю”.

“Дуже часто жінки з інвалідністю в Україні безініціативно погоджуються займати останні місця в суспільстві та бути вдячними за отримання будь-яких крихіток “зі столу господаря”. Не маючи достатньої поінформованості та підтримки з боку громадських організацій, вони залишаються сам на сам із своєю нереалізованістю. До речі, на превеликий жаль, більшість громадських організацій людей з інвалідністю свою діяльність зосереджують саме на наданні соціальних послуг і матеріальної допомоги, а не на покращенні суспільного іміджу жінки з інвалідністю як суб’єкта суспільства. У більшості випадків жінки з інвалідністю також погоджуються зі своєю подвійною дискримінацією, не маючи підтримки з боку держави та суспільства, адже в її фахові вміння просто не вірять”, – наголосила експерт.

Ірина Саранча також відзначила: “Я сама відчула на собі те, що професійні навички та вміння нівелюються на загальному фоні інвалідності людини: спочатку потрібно довести суспільству, що ти як людина з інвалідністю маєш право на рівні можливості в житті суспільства, а потім вже, що ти можеш бути висококваліфікованим фахівцем. Це все надто виснажує людину. Тому, повернувшись із конференції, я для себе та фахівців організації “Паросток” розробила низку кроків щодо просування ідеї гендерної рівності жінки з інвалідністю в соціумі:

   1. Розробити та впровадити соціальні програми, спрямовані на розвиток лідерських якостей жінки з інвалідністю.
   2. Розробити та впровадити інформаційні акції щодо гендерної рівності жінки з інвалідністю в соціумі.
   3. Розробити методичні рекомендації для центрів соціальної реабілітації дітей-інвалідів на тему суспільного гендерно орієнованого виховання дівчаток з інвалідністю.
   4. Проводити постійну роботу з медичними фахівцями щодо забезпечення репродуктивного права жінки з інвалідністю.
   5. Підвищувати мотивацію жінок з інвалідністю щодо отримання особистої психологічної корекції та підтримки для повноцінної реалізації в суспільстві.
   6. Розробка та впровадження програм, спрямованих на протидію існуванню комерційного сексу серед жінок з інвалідністю, однією з причин якого є доказ жінкою з інвалідністю собі та соціуму своєї жіночості та можливості реалізації як жінка.
   7. Розробка та впровадження програм надання професійної кваліфікації та подальшого працевлаштування жінок з інвалідністю”.