
Академія української преси (АУП) представила результати контент аналізу, що був проведений за участі вчених Інституту соціології НАН України та факультету соціології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Автор: Громадський простір
Академія української преси (АУП) представила результати контент аналізу, що був проведений за участі вчених Інституту соціології НАН України та факультету соціології Київського національного університету ім. Тараса Шевченка.
Об'єктом дослідження стали провідні два друковані та одне електронне видання у чотирьох регіонах України - Львівській, Одеській, Донецькій і Сумській областях, та чотири національні популярні онлайн медіа.
Загальна гендерна картина, яку представляють регіональні медіа, виглядає таким чином: втричі більше уваги чоловічим персонажам; головними героями фотопублікацій стають «зрілі» чоловіки при висвітленні серйозних питань та молоді дівчата на відпочинку. Якщо медіа й торкають гендерної проблематики, то зазвичай йдеться про проблеми груп нетрадиційної сексуальної орієнтації.
Дослідники дійшли висновку про існування значного дисбалансу у регіональних медіа щодо ґендерної репрезентації: у друкованих виданнях чоловіки представлені майже в 3 рази частіше, ніж жінки (28% жінок vs. 72% чоловіків), в електронних виданнях - в 4 рази частіше (20% жінок vs. 80% чоловіків). У новинних інтернет-сайтах чоловік як герой повідомлень ще більш популярний, а частка жіночої присутності варіюється від 16% (korrespondent.net) до 25% (segodnya.ua).
Друковані й електронні медіа відтворюють традиційну версію ґендерного порядку: найбільше гендерного балансу спостерігається в висвітленні гуманітарних й приватних сфери життя, які в ЗМІ подаються як сфери «природної» жіночої присутності. Чоловікам ЗМІ надають пріоритет у висвітленні публічної та виробничої тематик.
Домашній, дозвіллєвий контекст значно більше характерний для жіночих зображень у пресі й Інтернеті (14%, 12%), а чоловічі образи в домашній обстановці або на відпочинку - украй рідкісні, особливо, в Інтернет (6%, 3%). Жінки у кримінальному контексті представлені у 6% друкованих та 9% Інтернет-згадувань про жінок; чоловічі персонажі – у 7% та 8% відповідно.
Фізичне насильство превалює серед повідомлень про насильство в обох типах ЗМІ. Преса більше приділяє уваги «економічному насильству» щодо чоловіків і жінок; Інтернет видання − сексуальному насильству над жінками й морально-психологічному над чоловіками.
Візуальні образи
Фотопрезентації гендерних ідентичностей в пресі й Інтернет відтворюють трансльовану текстами модель домінування чоловіків: образ чоловіка використовується при ілюструванні частіше. Співвідношення візуальних образів жінок і чоловіків складає 1:1,7 (36% vs. 64%) у пресі та 1:2,4 (29% vs. 71%) в Інтернеті. Диспропорція ґендерного представництва характерна у зображеннях характерна для більшості соціальних сфер. При цьому, серед зображень лідирують молода жінка й чоловік зрілого віку як фігури, найбільш привабливі для аудиторій, однак кількісно чоловічий образ суттєво переважає.
Кількість та зміст матеріалів на гендерну тематику
Питання ґендерної політики та ґендерної рівності обговорюються з різною частотою у кожному виданні, але і в газетах, і на сайтах – нерегулярно. Звернення до ґендерної проблематики є хаотичним або ініційованим зовнішніми факторами − резонансними випадками, суспільними обговореннями, публічними акціями, оголошенням офіційних даних або законодавчих пропозицій.
Зміст матеріалів, маркірованих «ґендерною термінологією», зміщений убік груп ЛГБТ, у той час як особливості статусів чоловіків і жінок рідко потрапляють до уваги видань, тому подаються з позицій соціального порядку, що склався.
Основні поняття, що використовуються в текстах зі згадуванням «ґендерної проблематики» – це «гомо¬сексуалізм», «гей-шлюби», «гей-парад», «гей-спільноти», «гомофобія», «ґендерна дискримінація», «ЛГБТ», «фемінізм». Часто іронічно обігрується слово «гей» - «Гей, вы там, наверху!» (Ваш шанс №21 – 21.05), «Вашингтон превращается в гей-столицу» (Ваш шанс №8 – 20-27.02), «Не гей-парад, а гей-позор!» (Ваш шанс №22 – 29.05-5.06), «Гей, гей по-українськи» (Експрес №20 – 21-28.02). Утворюються нові слова та комбінації: «гей-окупація» (Ваш шанс №21 – 21.05), «гомофашизм» (Ваш шанс №16 – 17-24.04), «гомодиктатура» (TSN 15.05).
До вибірки увійшли по два громадсько-політичних друкованих видання з найбільшими накладами та один найчастіше відвідуваний електронний ресурс у чотирьох областях: у Донецькій - «Донбасс», «Жизнь», ОстроВ, у Львівській - «Високий замок», «Експрес», ZIK.UA, в Одеській - «Чорноморські новини», «Одесский вестник», Думская, в Сумській - «Данкор», «Ваш шанс», Панорама; та 4 національні сайти новин - gazeta.ua, korrespondent.net, tsn.ua, segodnya.ua. Оцінювався контент, що був опублікований у першій половині 2013 року.
Проведення дослідження стало можливим завдяки підтримці Агентства США з міжнародного розвитку (USAID), що була надана через проект «У-Медіа» Інтерньюз Нетворк. Дані дослідження є відповідальністю Академії Української Преси та не обов’язково відображають точки зору USAID та Інтерньюз.

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».