Як показало опитування, проведене Дослідницьким центром рекрутингового порталу SuperJob.ru серед представників російських підприємств і організацій, при працевлаштуванні стать кандидата відіграє помітно меншу роль, ніж його професійні якості.
Чоловіки-претенденти мають не надто велика перевага перед жінками: представників сильної статі роботодавці обирають в 53% випадків, а жінок - у 47%.
Швидше жінку, ніж чоловіка, прийме на роботу 41% роботодавців. У свою чергу 47% кадровиків швидше зупинять свій вибір на чоловікові. До плюсів представників сильної статі респонденти відносять «передбачуваність поведінки» і те, що вони «не йдуть в декрет». У числі жіночих переваг - витривалість, відповідальність, наполегливість, а також більш низькі, ніж у чоловіків, «зарплатні очікування». Іншими словами, найчастіше роботодавцю вигідніше взяти на роботу жінку: вона може виконувати той же обсяг роботи, але за менші гроші.
Принципово визначені уподобання щодо статі претендентів на вакансію мають всього по 6% компаній. У більшості випадків це пов'язано зі специфікою роботи.
Якщо ж роботодавцю доводиться вибирати з числа претендентів-жінок, то за інших рівних умов шанси отримати посаду вищі у заміжніх жінок з дітьми (бажано досить дорослими) - 26%.
7% роботодавців віддають перевагу незаміжнім і бездітним претенденткам. Роботодавці впевнені, що, такі жінки не сильно завантажені побутовими проблемами і будуть «повністю поглинуті роботою».
А ось незаміжнім чи розлученим жінкам з дітьми віддадуть перевагу лише 3% роботодавців (цікаво, що, за результатами зарубіжних досліджень, такі жінки досягають великих успіхів в маркетингу і продажах). Стільки ж роботодавців (3%) з усіх кандидатів-жінок, швидше за все, виберуть заміжніх, але бездітних дам.
Якщо ж говорити про те, кому роботодавці швидше відмовлять у прийомі на роботу, то найчастіше це заміжні (переважно молоді) жінки, без дітей на момент працевлаштування (16%). Причина очевидна: така співробітниця може в найближчий же час залишити компанію заради поповнення у сім’і, і доведеться терміново шукати їй заміну.
Незаміжніх і бездітних уникають приймати на роботу 9% представників компаній, тих, що перебували у шлюбі і мають дітей (особливо маленьких) - 6%, незаміжніх чи розлучених жінок з дітьми - 5%.
І все ж для солідного числа роботодавців (49% і 47% відповідно) соціальний статус жінки, що прийшла на співбесіду, значення не має: «Головне - це її ставлення до роботи», «В першу чергу ми дивимося на досвід роботи співробітника».
Аналіз вакансій SuperJob.ru, в яких міститься вимога до статі кандидата, показав, що найчастіше такі вимоги з позначкою «стать жіноча» виставляють для позицій «секретар-референт» / «офіс-менеджер», «бухгалтер», «менеджер з продажу жіночих аксесуарів.
Незважаючи на такі оптимістичні для жінок дані, у світовому рейтингу рівноправності статей Росія сьогодні поступилася не тільки традиційним його лідерам - Ісландії, Фінляндії, Норвегії та Швеції, але навіть Нікарагуа, ПАР і Лесото, де демократичних традицій явно менше.У Держдумі вже розглядався закон про гарантії гендерної рівності, але його завалили.
Тим часом за останні роки відзначені позитивні зрушення у досягненні гендерної рівності. За даними Міжнародної організації праці, до 2010 року економічна активність російських жінок на ринку праці зросла з 50,2% до 51,7%, а активність чоловіків дещо знизилася - з 82% до 77,7%. У результаті гендерний розрив за цим показником скоротився з 32 до 26 процентних пунктів.
Виросла частка жінок серед найманих працівників - з 42,8% у 1999 р. до 47,3% в 2009 р., а їх частка серед працівників з нестабільною зайнятістю за той же період знизилася з 55,9% до 51,2%. На відміну від країн ЄС і США в Росії безробіття серед чоловіків вище, ніж серед жінок. Росстат стверджує, що серед безробітних частка жінок у січні 2010 р. склала 44,9%.
Слід зазначити, в Росії актуальніша дискримінація іншого характеру. Зокрема, керівники компаній завжди робили ставку на самотніх жінок і чоловіків.Однак з початком кризи при необхідності скорочувати штат, першими звільняють активних одинаків, а не найбільш корисних у роботі одружених чоловіків як раз воліють залишати. За словами бізнес-тренера компанії «Нанопром» Сергія Дубова, штамп у паспорті дозволяє роботодавцю зробити простий висновок: людина забезпечує сім'ю, отже, боїться звільнення і втрати зарплати. А раз боїться, то буде терпіти і переробки, і позбавлення премії,і взагалі на нього можна тиснути.
Враховуючи, що, за даними соціологів, більше 30% росіян найбільше бояться втратити роботу, така тактика себе цілком виправдовує. При цьому одружені чоловіки ніколи не були еталоном ефективності: вони інертніші і не зосереджені тільки на кар'єрі.
Неодружені ж, навпаки, викликають додаткові питання у роботодавця. Особливо це стосується тих, кому більше 35 років. Зазвичай неодружені або розлучені працівники після 40 мають проблеми зі здоров'ям, менш презентабельний вигляд і значно гірше адаптуються в колективі.
