Наслідний принц королівства Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман дав інтерв'ю каналу CBS. Під час інтерв'ю, яке відбулося 19 березня, напередодні його візиту до США, спадкоємець престолу відповів на багато питань, в тому числі щодо емансипації жінок в Саудівській Аравії.
Автор: zaxid.net
Наслідний принц королівства Саудівської Аравії Мухаммед бін Салман дав інтерв'ю каналу CBS. Під час інтерв'ю, яке відбулося 19 березня, напередодні його візиту до США, спадкоємець престолу відповів на багато питань, в тому числі щодо емансипації жінок в Саудівській Аравії.
Принц Мухаммед вважається реформатором. Він не тільки бореться з корупцією, а й намагається змінити консервативні закони, що обмежують права жінок королівства. За його словами, до 1979 року Саудівська Аравія була цілком нормальною країною, де жінки і чоловіки мали рівні права і працювали на будь-якій роботі без обмежень.
У 1979 році коли аятолла Хомейні заснував ісламську теократію в Ірані, релігійні екстремісти в Саудівській Аравії зайняли найбільш священне місце ісламу – Велику мечеть в Мецці. Щоб заспокоїти своїх релігійних радикалів, саудівці почали обмежувати права жінок і відокремлювати їх від повсякденного життя.
Сьогодні принц Мухаммед поставив за мету повернути все так, як воно було 40 років тому. Між іншим, через реформи в Мухаммеда зʼявилося дуже багато ворогів, в тому числі на релігійному грунті, тому наразі його штат перональної охорони – найбільший у світі.
Саудівським жінкам, яким було практично заборонено зʼявлятися на публіці, було надано нові права: вони можуть засновувати бізнес, вступати в армію і брати участь в концертах і спортивних заходах.
Майбутній правитель Саудівської Аравії також додав, що країна розробляє особливу ініціативу, яка буде запущена в найближчому майбутньому. «Ми працюємо над ініціативою, спрямованою на те, щоб розробити норми, які гарантуються рівну оплату праці для чоловіків і жінок», – заявив він.
Наслідний принц також додав, що стурбований тим фактом, що лише 22% жінок в Саудівській Аравії працюють, і він хоче, щоб ця цифра зросла. Крім ініціативи про рівну оплату праці, озвучену в інтерв'ю, за останній рік Саудівська Аравія дозволила жінкам відвідувати футбольні матчі, працювати в ресторанах, а також водити автомобіль. У червні вони зможуть вперше за 40 років знову сісти за кермо. По всій країні відкриваються автошколи для жінок. В одній тільки автошколі при Університеті імені принцеси Нури будуть навчатися водінню близько 70 тисяч жінок.
До слова, чемпіонка світу з шахів у категорії блітц та рапід, львів'янка Анна Музичук не поїхала на чемпіонат світу з шахів, який відбувався у грудні 2017 року у Саудівській Аравії, через вимоги носити абайю та утиски прав жінок.
Про свої наміри відмовитися від участі у змаганні через вимоги носити спеціальний одяг та ходити у супроводі Анна Музичук уперше заявила у листопаді. Пізніше стало відомо, що за сприяння Міжнародної шахової федерації жінкам-шахісткам дозволили не одягати на чемпіонат світу хіджаб, однак українська чемпіонка Анна Музичук вирішила відстояти свою позицію.

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».