Вже сім років у Дніпровському юридичному ліцеї читають курс «Основи гендерної рівності». Один з напрямків цього предмету — гендерні аспекти економіки, зокрема, неоплачувана хатня праця.
Автор: Громадське ТБ Дніпро
Вже сім років у Дніпровському юридичному ліцеї читають курс «Основи гендерної рівності». Один з напрямків цього предмету — гендерні аспекти економіки, зокрема, неоплачувана хатня праця.
«Ми розглядаємо такі пункти: приготування їжі, прибирання, емоційне обслуговування та догляд за членами родини, — пояснює викладачка Ганна Мягких. — Коли ми працюємо з цією темою, бачимо, що в Україні є гендерна нерівність. Значна частина хатньої роботи покладена на плечі жінок незалежно від того, працюють вони за наймом чи ні».
Школярам запропонували виконати незвичайне практичне завдання аби підрахувати, скільки б заробила мама, «сидячи вдома».
«Вони складають таблицю із назвою «Картина домашнього дня»: по вертикалі виписують години, а по горизонталі — види праці, що виконують усі члени родини. Далі — самостійний пошук в інтернеті вартості подібної праці людини за наймом. За результатами ми виявили, що рекордсменками із неоплачуваної хатньої праці стали бабусі, які дуже часто отримують пенсію, продовжуючи роботу за наймом, та виконують хатні обов’язки», — ділиться Ганна.
«Я гадала, що тато виконує більше роботи, адже він більше заробляє. Думала, що і я працюю достатньо. Втім, після такого завдання зрозуміла, що мама могла би заробити більше за нас усіх», — зізнається учениця ліцею Маргарита.
Її однокласник Вадим розповідає: «Коли мої батьки побачили цю роботу, дуже здивувалися. Мама навіть не знала, що може стільки заробляти. Тато почав більше допомагати їй. В майбутньому, якщо у мене буде своя родина, намагатимуся розподілити обов’язки рівномірно»
3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!
1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
