Порівняно з минулим роком у 2012-му кількість звернень до омбудсмена про випадки дискримінації зросла у шість разів, наголошує уповноважена з прав людини Валерія Лутковська. За її словами, найчастіше звернення надходять від представників релігійних організацій, ЛГБТ-спільноти та осіб, які постраждали через свій вік.
Автор: Вголос
Порівняно з минулим роком у 2012-му кількість звернень до омбудсмена про випадки дискримінації зросла у шість разів, наголошує уповноважена з прав людини Валерія Лутковська. За її словами, найчастіше звернення надходять від представників релігійних організацій, ЛГБТ-спільноти та осіб, які постраждали через свій вік.
Нещодавно був ухвалений закон про антидискримінаційну політику, однак до нього виникло багато запитань як і в українських правозахисників, так і в експертів Ради Європи. Зараз омбудсмен спільно з Міністерством юстиції розробили зміни до закону, зауважує Валерія Лутковська. Однак і саме ухвалення такого закону вона вважає важливим кроком для України.
«На жаль, до того часу, як був ухвалений цей закон, у нас була стаття в Конституції і було безліч статей у спеціальних законах, які гарантували дотримання тих чи інших прав без дискримінації, – пояснює омбудсмен. – Єдиного нормативного акту, що визначав, що таке дискримінація, як має діяти держава в тому чи іншому випадку, такого, на жаль, не було».
Ще до ухвалення профільного закону правозахисники подали свої пропозиції, зазначає Олександра Матвійчук із Центру громадянських свобод, який входить, серед інших, до Коаліції з протидії дискримінації в Україні. Однак тоді, за її словами, ці зауваження законотворці проігнорували, тепер Мін’юст повинен запропонувати зміни до закону, але чого вони будуть стосуватися і чи будуть збігатися із їхніми зауваженнями – правозахисникам поки не відомо. Так само не відомо і щодо внесення змін до інших законів, без чого антидискримінаційний закон просто не буде діяти.
Зростання кількості звернень до омбудсмена не означає зростання кількості самих випадків дискримінації, вважає координатор Вінницької правозахисної групи Дмитро Гройсман. За його словами, із цим ситуація в Україні – стабільно «погана», акцентів додають хіба що законопроекти на зразок того, що забороняє «пропаганду гомосексуалізму».
«Проблеми щодо дискримінації геїв і лесбійок загострюються у зв’язку з пропонованими різноманітними законодавчими псевдозахисними ініціативами, як, наприклад, законопроект 8711», – зазначає правозахисник.
Інститут уповноваженого з прав людини презентував стратегічний план діяльності до 2017 року, а також інформаційний ролик, що розповідає про повноваження установи та як туди звернутися.
До пріоритетних напрямків діяльності інституції, окрім протидії дискримінації, належить попередження катувань, дотримання прав дитини, виборчих прав, а також прав щодо доступу до інформації та захисту персональних даних.
21 серпня 2026 р.
В ніч проти 20 серпня російські агресори завдали масованого удару балістичними та крилатими ракетами по Києву та Київській області. Удень столицю знову атакували дрони, в результаті знову загинула людина. Загалом загинуло 17 людей та десятки отримали поранення.
19 серпня 2026 р.
30 липня, у Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми, на Рівненщині говорили про те, про що особливо важливо пам’ятати під час війни: ризики насильства, експлуатації та торгівлі людьми зростають, а отже, захист прав жінок має бути постійним і системним.
3 серпня 2026 р.
У мережі Жіночого консорціуму України є організації, які разом із нею пройшли десятки років змін, реформ, перемог і нових викликів. Центр громадської активності «Синергія» із Чернівців – одна з них. Майже чверть століття співпраці, десятки спільних заходів і проєктів, але найцінніше тут не цифри.
