Сімейні конфлікти неминучі навіть у найбільш благополучних, базованих на взаємному коханні та повазі, сім`ях. Але кожна сім`я, потрапляючи в смугу конфліктів, шукає вихід із ситуації по-різному. В одних сім`ях сімейні конфлікти вирішуються голосною сваркою, сльозами й таким же бурхливим, щирим примиренням. В інших подружжя, образившись одне на одного, надовго замовкає. І над сім`єю на багато днів і навіть тижнів повисає важке «гасло»: «Він зі мною не розмовляє».
Автор: УНІАН
Сімейні конфлікти неминучі навіть у найбільш благополучних, базованих на взаємному коханні та повазі, сім`ях. Але кожна сім`я, потрапляючи в смугу конфліктів, шукає вихід із ситуації по-різному. В одних сім`ях сімейні конфлікти вирішуються голосною сваркою, сльозами й таким же бурхливим, щирим примиренням. В інших подружжя, образившись одне на одного, надовго замовкає. І над сім`єю на багато днів і навіть тижнів повисає важке «гасло»: «Він зі мною не розмовляє».
Характер сімейного конфлікту визначається типом особистості людини
Психологи стверджують: спосіб вирішення сімейних конфліктів багато в чому залежить від двох чинників: від типу особистості людини та від її виховання.
Тип особистості людини значною мірою визначає її манеру поводитися під час сімейного конфлікту. І зовсім безглуздо вмовляти класичного флегматика вибухнути й одним махом покінчити з образою на партнера: така манера поведінки просто відсутня у його психологічній матриці. Буває, звісно, що й палиця стріляє, але це саме той виняток, що лише підтверджує правило.
Чи погана така манера поведінки? Можливо, не ідеальна (все залежить від форми прояву гарячковості пари, її вміння контролювати під час сварки свої слова та дії). Але все-таки значно краще, ніж затяжне мовчання.
Сімейний конфлікт лікується спілкуванням
Американський психолог Дж. Готтман, який вивчав процес сімейного спілкування, виявив цікаві закономірності спілкування подружжя під час сімейних конфліктів. Насамперед, для цих сімей характерна зайва скутість спілкування не лише під час конфліктів, а й у мирні періоди їхнього життя.
Члени сімей, у яких сімейні конфлікти трапляються так часто, що слово «розлучення» стає реальністю, зазвичай бояться сказати своє слово, висловити свої переживання, почуття. Чоловік і жінка наче бояться обмінюватися одне з одним інформацією, уникають «зайвих» розмов, мабуть, побоюючись ненавмисної сварки.
У сім`ях, схильних до частих сімейних конфліктів, чоловік і жінка практично не говорили слово «ми», вибираючи слово «я». Це - яскраве підтвердження ізольованості подружжя, їхньої емоційної роз`єднаності. На жаль, почуття «ми» в цій сім`ї не сформоване.
Проблемні, вічно конфліктні сім`ї - це сім`ї, в яких спілкування відбувається у вигляді монологу. Усе це нагадує розмову глухих: кожен говорить своє, найважливіше, наболіле, але ніхто не чує - у відповідь звучить такий же монолог.
Висновок: якщо хочеш, щоб сімейних конфліктів у твоєму житті було якнайменше, вчися сама й вчи свого чоловіка взаємному спілкуванню. Уміння слухати та чути - найважливіша умова для сімейного щастя.
2 червня 2026 р.
Коли навколо так багато тривог, найціннішим стає простір, де можна просто видихнути й відчути, що ти не одна. Для багатьох жінок у громадах Київщини та Чернігівщини, які пережили жахи війни, евакуацію та втрати, психологічна підтримка в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни» став саме таким безпечним прихистком.
29 травня 2026 р.
Повномасштабна війна Росії в Україні принесла в українські громади не лише руйнування та втрати, а й глибокі психологічні травми. Особливо гостро це відчувають жінки у невеликих селах і віддалених громадах, де доступ до підтримки обмежений, а пережитий досвід часто залишається непроговореним. Щоб підтримати цих жінок і громади Жіночий консорціум України реалізував проєкт «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни» у Киїнській, Киселівській, Крутівській та Поліській громадах Київської й Чернігівської областей.
27 травня 2026 р.
Під час війни гендерно зумовлене насильство (ГЗН) в Україні не зникло. Навпаки, ризики для жінок значно зросли. Однак офіційна статистика не відображає реальних масштабів проблеми. Саме цей парадокс став одним із ключових висновків Моніторингу реалізації прав жінок у воєнний час (2022–2025 рр.).
