Під час круглого столу "Нерівність у суспільстві" на тему гендерної рівності та дискримінації в суспільстві експерти і експертки, народні депутати, представники і представниці громадських організацій висловили свої думки про те, чи є в Україні гендерна рівність, чи стикаються українці з дискримінаційними висловлюваннями або упередженим ставленням.
Автор: comments.ua
Під час круглого столу "Нерівність у суспільстві" на тему гендерної рівності та дискримінації в суспільстві експерти і експертки, народні депутати, представники і представниці громадських організацій висловили свої думки про те, чи є в Україні гендерна рівність, чи стикаються українці з дискримінаційними висловлюваннями або упередженим ставленням.
Народна депутатка, членкиня МФО "Рівні можливості" Інна Совсун розповіла, як гендерна рівність впливає на рівень добробуту суспільства й коли можна говорити про дискримінацію. За її словами, дискримінація має місце тоді, коли є упереджене ставлення до нього чи неї не як до особистості, а до його/її приналежності до певної групи.
"Іноді відсутність симпатії прирівнюють до дискримінації. Але дискримінація — це коли тебе порівнюють з певною групою і приписують характеристики цієї групи за замовчуванням, незалежно від того, є вони в тебе чи ні. Їх приписують вам як представниці чи представнику певної групи. Упереджене особисте ставлення до когось через, наприклад, недоречний стиль одягу, це не є дискримінацією", — наголосила нардеп.
Щодо важливості впровадження гендерної рівності та досліджень цієї теми серед науковців, то Інна Совсун зазначила, що позитивний ефект від впровадження рівності науково доведено.
"Гендерна рівність в суспільстві підвищує рівень загального добробуту. В країнах, де є високі показники гендерної рівності, все нормально з демографічною ситуацією. Головне питання гендерної рівності сьогодні — достатня кількість дитсадочків. Немає іншого питання, яке б краще сприяло впровадженню рівності жінок і чоловіків, це база. Якщо тобі треба брати декретну відпустку тривалістю до 6 років і доглядати за дитиною — то все інше позбавлене сенсу", — говорить політикиня.
На думку депутатки, кожна жінка має сама вирішувати чи народжувати дітей чи ні. Ситуацію в Польщі із забороною абортів вона назвала жахливою. "Як депутатка я переконана, що наша функція — це зробити так, щоб в суспільстві було більше щасливих людей. Якщо для когось щастя — народити п'ятьох дітей, то це прекрасно. Ми, як суспільство, маємо цьому сприяти не забороняючи аборти, а відкриваючи дитячі садочки. Крім того, сприяючи тому, аби жінки могли працевлаштуватися після народження дитини і т.д. Якщо жінка не хоче народжувати, вона не зобов'язана робити це, щоб покращити демографічну ситуацію", — наголошує Інна Совсун.
Депутатка говорить, що ситуація з гендерною рівністю в Україні не така вже й погана, є певний прогрес, а якісні зміни потребують часу і зусиль.
17 червня 2026 р.
Більше 30 жінок Поліської громади на Київщині взяли участь у відкритті «Простору єднання» – безпечного та комфортного місця для жінок і дівчат, створеного в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
2 червня 2026 р.
Коли навколо так багато тривог, найціннішим стає простір, де можна просто видихнути й відчути, що ти не одна. Для багатьох жінок у громадах Київщини та Чернігівщини, які пережили жахи війни, евакуацію та втрати, психологічна підтримка в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни» став саме таким безпечним прихистком.
29 травня 2026 р.
Повномасштабна війна Росії в Україні принесла в українські громади не лише руйнування та втрати, а й глибокі психологічні травми. Особливо гостро це відчувають жінки у невеликих селах і віддалених громадах, де доступ до підтримки обмежений, а пережитий досвід часто залишається непроговореним. Щоб підтримати цих жінок і громади Жіночий консорціум України реалізував проєкт «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни» у Киїнській, Киселівській, Крутівській та Поліській громадах Київської й Чернігівської областей.
