
Перенаправлення - це процес скерування клієнта до іншого надавача послуг у разі виникнення потреби клієнта у допомозі, що перебуває поза обсягом Вашого надавача послуг.
Автор: Жіночий консорціум України
Перенаправлення - це процес скерування клієнта до іншого надавача послуг у разі виникнення потреби клієнта у допомозі, що перебуває поза обсягом Вашого надавача послуг.
Створення шляхів перенаправлення між відповідними виконавцями є вкрай важливим. Особи, які зазнали ГЗН, можуть розкрити цю інформацію будь-кому; тож усі виконавці мають знати, як керувати процесом розкриття інформації та як і куди перенаправити особу, яка зазнала насильства. А це означає, що має бути відповідна підготовка персоналу щодо того, як керувати процесом розкриття інформації та здійснювати безпечні перенаправлення.
Що ж означає організація перенаправлення?
- Допомогти забезпечити ефективне виявлення потерпілих / жертв ГЗН
- Забезпечити та / або посилити захист жертви на всіх етапах втручання (надання допомоги)
- Забезпечити рівноправність та узгодженість надання послуг
- Сприяти покращенню та координованості документування випадків ГЗН та збору даних
- Гарантувати конфіденційнсть послуг, що надаються
- Сприяти ефективному перенаправленню жертв / потерпілих від ГЗН у межах сектору та до надавачів інших послуг
- Встановити зв’язки між різними послугами.
Особливу увагу варто звернути на алгоритм взаємодії суб’єктів із випадком домашнього насильства. Варто пам’ятати, що постраждала особа звертається до: поліції, органів місцевого самоврядування, Центру соціальних служб, громадських організацій, на Національну гарячу лінію. Або ж звертається до Мобільної бригади соціально-психологічної допомоги, після якої - до лікарняного закладу. До мобільної бригади постраждалу особу можуть скерувати організації та установи, перераховані вище.
Пам’ятайте, що саме мобільна бригада скеровує постраждалу особу далі - у Кризовий центр для постраждалих від домашнього насильства. А вже звідти - в Денний ресурсний центр для жінок або Центр безоплатної вторинної правової допомоги.
Важливо також знати, яку допомогу надає та чи та установа, заклад, організація. Тож, пам’ятайте!
Поліція - оперативно реагує на випадок, інформує, ухвалює заборонний терміновий припис.
Управління соціального захисту - координує дії всіх суб’єктів, пов’язаних із випадком домашнього насильства.
Центри соціальних служб - надають соціальні послуги (зокрема психологічні).
Служба у справах дітей - захищає права дітей.
Лікарня - надає медичну допомогу, проводить обстеження.
Матеріал створений на основі тренінгу «Створення та впровадження механізму перенаправлення». Його провели тренерки Тетяна Іваніна, Анжела Литвиненко у рамках проєкту «Розбудова потенціалу жіночих організацій для запобігання та захисту жінок та дівчат від гендерного зумовленого насильства» Жіночого консорціуму України за підтримки International Medical Corps та фінансування USAID.

26 березня 2026 р.
У громадах, де реалізується проєкт «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни», жінки отримують можливість не лише долати наслідки травматичного досвіду війни, а й ставати ініціаторками змін. Цей проєкт реалізується ЖКУ за технічної підтримки ООН Жінки та фінансування Жіночого фонду миру та гуманітарної допомоги ООН (WPHF).

23 березня 2026 р.
Повномасштабна війна в Україні значно посилила соціальні проблеми в громадах України, зокрема й проблему гендерно зумовленого насильства. Постійний стрес, нестабільне фінансове становище та обмежений доступ до підтримки формують середовище, у якому зростає вразливість жінок та дівчат до психологічного, економічного й фізичного насильства. У невеликих громадах такі випадки нерідко залишаються непоміченими через страх осуду, стигматизацію та недостатню поінформованість про доступні сервіси допомоги й механізми захисту.

8 березня 2026 р.
Навть якщо в Україні скасують святкування 8 березня, цей день все одно залишиться Міжнародним днем боротьби за права жінок!