У Нью-Йорку в ході засідання Комісії ООН зі становища жінок міністри прийняли декларацію про захист прав жінок та ліквідацію дискримінації, пише The Guardian. Однак групи борців за права жінок заявляють, що прийнятій програмі не вистачає трансформацій, повідомляє Galnet із посиланням на Сноб.
Автор: Galnet
У Нью-Йорку в ході засідання Комісії ООН зі становища жінок міністри прийняли декларацію про захист прав жінок та ліквідацію дискримінації, пише The Guardian. Однак групи борців за права жінок заявляють, що прийнятій програмі не вистачає трансформацій, повідомляє Galnet із посиланням на Сноб.
9 березня в Нью-Йорку в ході відкриття сесії Комісії ООН зі становища жінок міністри та представники урядів ухвалили політичну декларацію, що підтверджує прихильність прагнення досягти гендерної рівності до 2030 року. Однак близько тисячі борців за права жінок і кілька феміністських груп звинуватили Комісію у відсутності прозорості обговорень, яка в підсумку вилилася в недостатньо інноваційний документ.
Ухвалення декларації та публікація підсумкового документа Комісії зазвичай відбувається за підсумками двотижневих зустрічей, що супроводжуються тривалими переговорами разом з цивільними громадськими групами. Проте в цьому році було прийнято рішення оголосити декларацію до початку щорічної сесії з нагоди двадцятої річниці четвертої Всесвітньої конференції зі становища жінок, проведеної в Пекіні в 1995 році, коли 189 держав прийняли план, в якому було виділено 12 областей дії.
Як заявила представникам держав-членів виконавчий директор Асоціації Прав Жінок в Розвитку Лідія Альпісар, «текст політичної декларації відверто слабкий і не веде до значних змін в області гендерної рівності». «Ми, жінки всього світу у всьому нашому різноманітті, – продовжила Л.Альпісар, – заслуговуємо набагато більшого, ніж цей документ: ми заслуговуємо того, щоб ви відклали в сторону ваші ідеологічні, політичні та релігійні відмінності і повністю визнали та підтвердили права дівчат і жінок, і гендерну справедливість».
Вона також закликала уряди держав-членів збільшити фінансування боротьби за рівні права жінок і чоловіків, застерігаючи лідерів від упередженості щодо того, які права захищати, а які ні. Л.Альпісар додала, що в ході переговорів значна увага має приділятися сексуальним і репродуктивним правам людини.
У своїй промові на церемонії відкриття Комісії директор-виконавець «ООН-Жінки» (допоміжний орган ГА ООН) Фумзіле Мламбо-Нгкука заявила, що прогрес на шляху досягнення гендерної рівності – повільний і нерівний: «Серйозна стагнація і навіть регресія», – зазначила вона. «Так, багато чого вже було зроблено і багато що з цього дало свої результати, однак те, що ми вважали своїм пріоритетом, не привело до значних змін», – сказала Ф.Мламбо-Нгкука. Вона також заявила, що з місцевими мешканками, жінками з обмеженими можливостями та жінками, які були піддані маргіналізації через їх сексуальну орієнтацію, повинні почати краще поводитися.
«Зупинімося на тому, що зроблено не було: не були зроблені спроби змінити позицію, що проголошує перевагу чоловіків і приниження жінок. На жаль, це руйнує ті позитивні наслідки, які може дати найкращий закон. До цих пір залишається значний пробіл між сучасними законами і законами традиційними, які забирають у нас переваги, продиктовані хорошими законами. Якщо ми не вирішимо цю первісну проблеми, наш прогрес завжди буде під загрозою», – вважає директор «ООН-Жінки».
У доповіді Генерального секретаря ООН, зачитаного в ході КСЖ, було приведено п’ять основних напрямків роботи: ліквідація дискримінації, реорієнтація макроекономічної політики в сторону кращого поводження з жінками, забезпечення повної і рівної участі жінок у процесі прийняття рішень на всіх рівнях, збільшення фінансування для досягнення гендерної рівності та посилення відповідальності за гендерну рівність та реалізацію прав дівчат і жінок.
Росія, Ватикан, Індонезія, Нікарагуа та група африканських країн не підтримали діалог про права людини і намагалися уникати згадок ролі феміністських організацій у досягненні гендерної рівності. Країни Карибського басейну також не підтримали бесіду про права жінок. Туреччина, Бразилія, Аргентина, Уругвай, Японія, Канада, Філіппіни, Чилі, Сальвадор, Австралія і країни ЄС виявилися в числі тих, хто максимально ратував за захист спільних прав людини.
На 26 вересня 2015 року в Нью-Йорку запланована зустріч з питання гендерної рівності та розширення прав і можливостей жінок, організована Китаєм і «ООН-Жінки».

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».