Днями у Дніпрі відзначили День жінок та дівчат у науці. На урочистому святкуванні, яке відбулося у відкритому просторі «Coworking 365», обговорювали питання про вагомість жінок-науковців у сучасному світі. Переможниця конкурсу «Молоді вчені Дніпропетровщини» Валерія Лавренко презентувала власний проект під назвою «Жінко, твоє місце … в лабораторії», передає Дніпроград.
Автор: ДНІПРОГРАД
Днями у Дніпрі відзначили День жінок та дівчат у науці. На урочистому святкуванні, яке відбулося у відкритому просторі «Coworking 365», обговорювали питання про вагомість жінок-науковців у сучасному світі. Переможниця конкурсу «Молоді вчені Дніпропетровщини» Валерія Лавренко презентувала власний проект під назвою «Жінко, твоє місце … в лабораторії», передає Дніпроград.
«Я подала проект на конкурс «Молоді вчені Дніпропетровщини», обравши для нього ось таку чудернацьку назву. Коли я сказала про свій намір декану мого факультету, у відповідь пролунало: що?..і ти хочеш виграти ось з такою назвою? Чому? Я відповідала: так, бо ви вже три хвилини роздумуєте над проектом, навіть, не знаючи, про що там буде йти мова (сміючись,-ред.). Проте , як відомо, будь який проект - це завжди питання фінансів. Для його втілення потрібні гроші. Тому ми і подалися на конкурс, і, таким чином, отримали кошти на реалізацію задуму», - повідомляє переможниця конкурсу і викладач ДНУ Валерія Лавренко
Проект включав у себе дві складові: наукову - контент-аналіз ЗМІ, та, соціологічну - два опитування.
Перше соціологічне опитування було проведено серед дніпровських студентів.
«Ми намагалися з’ясувати, як студенти нашого міста реагують на те, що викладачами ВНЗ є переважно жінки. І, взагалі, цікавила їх думка стосовно поняття гендерної рівності», - пояснює Валерія Лавренко.
За результатами опитування стало відомо: у викладацькому складі ВНЗ Дніпра жінки домінують на 52%. Незважаючи на це, вони перевершують комунікативні здібності чоловіків лише на 1%. Також жінки займають лідируючі позиції в організаційній роботі. 65% жінок є кураторами студентських груп.
За словами координатору проекту, це не є добре, оскільки це свідчить про те, що жінок відволікають від науки адміністраційною і організаційною роботою, яка займає купу часу.
На питання стосовно того, чи залежить професійна компетентність від гендеру, більшість студентів сказала впевнене «ні».
Друге соціологічне опитування було проведене онлайн серед 12 000 науковців. Опитування мало за мету з’ясувати ставлення діячів науки до жінок, які працюють в науковій сфері.
За результатами: жінки складають більшу частину робочого колективу опитуваних – 61%. До того ж, вони частіше стають керівниками підрозділів. Але, на рівні вищого керівництва, про такі великі цифри говорити не можна: 11% чоловіків-аспірантів займають врешті керівні посади у ВНЗ та науково-дослідницьких інститутах (67%), коли із 43% аспірантів-жінок цей показник сягає лише близько 20.
Отже, можна говорити про те, що жінкам ще є куди рости.
Як зазначив доктор економічних наук Роман Бедіс, чоловіки готові сприяти та підримувати жінок у їх науковій діяльності,та, не бояться конкуренції.
«Мені дуже приємно, що ми доросли до такого рівня – усвідомили, що важливо вміти сприймати гендерну рівність. І ми будемо працювати над зміною підходів і бачення гендерної рівності в нашій повсякденній праці, здобутках» - запевняє фахівець.
3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!
1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
