У Донецьку діти колекціонують гільзи і осколки від снарядів, а в пісочницях влаштовують "блокпости"

У багатьох донецьких дітей цього року закінчилося дитинство. І вік тут не при чому: маленькі донеччани ось вже кілька місяців живуть цілком дорослим життям. Вони знають слова "артилерія", "залпи", "обстріл", "бойовики", "осколки снаряда", а "Ураган" і "Град" для них - вже не завжди природні явища, так само як "Тюльпан" і "Гіацинт" - не тільки квіти.

Гільзи й осколки від снарядів, підібрані на місці руйнувань, деякі батьки приносять додому замість сувенірів, а діти в школах демонструють "скарби" один одному. "Ми ходили до краєзнавчого музею, який наші волонтери прибирають і відновлюють, син назбирав там осколків від снарядів, тепер вдома тримає в коробочці, показує друзям", - розповіла Сегодня.ua мама 12-річного Максима Ірина Малай. - А вже гільз у них - повні кишені".

Нові реалії принесли маленьким донеччанам і нові ігри. "Спостерігав, як діти років 5-6 в пісочниці біля будинку грали в "Блокпост": знайшли якісь старі пакети, набили їх піском і склали один на одного. Машинки проїжджали-об'їжджали цей "блокпост", їх " перевіряли", загалом, все, що діти бачили в місті, - поділився донеччанин Сергій Білоусов. - Ще я чув, як один хлопчик іншого обізвав "сепаратистом" і через це зав'язалася неабияка бійка".

Дорослі не втомлюються пояснювати маленьким донеччанам, що в світі з'явилася ще одна небезпека - заміновані іграшки. Їх не можна піднімати із землі, до них краще взагалі не підходити, а відразу кликати дорослих, якщо раптом іграшка виявилася в незвичному місці, наприклад, посередині дороги. "Знаю, що такі випадки були в Слов'янську, але в Донецьку поки Бог милував. Моя дитина тепер навіть до каміння і гілок ставиться з підозрою, - говорить Євгенія Стусь. - Зайвий раз булижник не "футбольне".

Схоже, діти Донбасу проходять ту ж сувору школу життя, що і їх батьки в 90-х. Вони разом з мамами і татами стоять в чергах - за водою, за хлібом, в єдиний працюючий у місті банк... Вони не завжди йдуть вранці в школу, тому що масований обстріл змушує всю сім'ю залишитися вдома і засісти або у ванній, або в передпокої, або спуститися в підвал. Вони знають, що таке "тривожний чемоданчик", де в будинку лежать всі документи і пам'ятають назубок номери мобільних телефонів всіх членів сім'ї.

Поки батьки спостерігають, як раптово дорослішають в умовах війни їхні діти, самі маленькі донеччани намагаються зберегти спокій, а деякі ще й заспокоюють своїх тат і мам. "Коли ми чуємо звуки пострілів, донька кричить мені, що це далеко і до нас не залетить, і щоб я не боялася. Їй п'ять років. Вона не повинна знати цього, в її голові повинні бути мрії про іграшки, книжках і роликах, а вона знає, що ключ від підвалу - у сусідки навпроти, і що в підвал не треба брати багато іграшок", – зі сльозами говорить Ілона Зварич.

Її подруга, мама 10-річного Олега, також не може стримати емоцій: "Син переписав з біжучого рядка по телевізору всі телефони "гарячих ліній ДНР" на випадок, якщо когось з родини заберуть на вулиці. Він читає новини про війну і дивиться карти АТО, розповідає мені, як за ніч змінилася ситуація".

На вулиці юні донеччани стали стриманіше. "Коли повз нас йдуть бойовики з автоматами, я раніше кричала: "Дивіться!", а зараз мовчу, тільки маму штовхну тихенько, щоб вона подивилася - і все", - розповіла 11-річна Маша Яворівська.

"Були з мамою в магазині - і тут як бабахнуло! Ми присіли відразу, і інші люди теж, а хтось навіть впав на підлогу і лежав. А я знаю, що кричати не треба і плакати теж, треба тихенько сховатися і сидіти, поки не стане тихо, - пояснив нам 8-річний донеччанин Данило Єрмощенко. - Мама говорила мені раніше, що це салюти, але я знаю - стріляють".

Дончанка Олена Мишко каже: її 7-річна дочка чує звуки розпочатого обстрілу, навіть якщо в квартирі шумно - біжить вода або працює телевізор. "Слух як у кажана, - сумно посміхається Олена. - Я готую на кухні, нічого не чую, а Маришка летить зі своєї кімнати: "Мамо, бігом у ванну!" Значить, десь починає "бабахати", і краще пересидіти всі "бабахи" у безпечному місці".

В відкрилися 1 жовтня школах також подумали про безпеку учнів. "У нас в школі на першому уроці розповідали про Джона Юза, засновника Донецька, а на останньому уроці замість фізкультури ми тренувалися, як себе поводити, якщо раптом почнуть сильно стріляти. Ось учитель три рази дмухнув у свисток - значить, треба бігти в роздягальню для хлопчиків на другому поверсі в школі. Там безпечно, бо вікон немає", - розповіла третьокласниця Дарина.

Вчителі в свою чергу з сумною посмішкою говорять: "Ось і стали в нагоді всі плани евакуації і всі матеріали з цивільної оборони. Хоча краще б ми і далі просто малювали, ніж використовували в житті..."

Нагадаємо, 1 жовтня в Київському районі Донецька "ДНР" з системи залпового вогню обстріляли загальноосвітню школу № 57 , розташовану по вулиці Яснополянской, в результаті чого загинули 4 людини і отримали поранення ще 8 осіб.