
У Феодосії планують відродити дитячу планерну школу. Про це на прес-конференції у Феодосії повідомив директор парку "Повітроплавний комплекс Узун-Сирт, гора Клементьєва" Михайло Лампік.
Автор: Освітній портал
У Феодосії планують відродити дитячу планерну школу. Про це на прес-конференції у Феодосії повідомив директор парку "Повітроплавний комплекс Узун-Сирт, гора Клементьєва" Михайло Лампік.
Він відзначив, що на горі Клементьєва з давніх пір діяла дитяча школа планеризму, нинішнє завдання – відродити, що залишилося, і зберегти.
"У нас і зараз літають підлітки, яким по 14 років. Але потрібно, щоб це були не одиниці, їх повинно бути більше, щоб вони цілеспрямовано ходили в нашу школу", – констатував він. Михайло Лампік додав, що вже у вересні-жовтні почнеться теоретичне навчання.
У свою чергу директор Феодосійського музею дельтапланеризму Ольга Сильович додала, що для проведення теоретичних занять підійде приміщення, яке вдалося повернути під музей, – в центрі міста по вулиці Куйбишева.
"…Діти, які займаються авіаційними видами спорту, – це люди з підвищеним рівнем відповідальності, і вони підуть швидше на завод працювати, а не в економічний інститут", – відзначила вона.

8 жовтня 2026 р.
Дитинство на Сумщині сьогодні важко назвати безтурботним. Повітряні тривоги, вибухи, постійна небезпека – усе це стає частиною щоденності, у якій діти мають не лише вчитися, гратися й дружити, а й якось давати раду страху, злості, суму та напруженню.

6 жовтня 2026 р.
В рамках Проекту «Посилення громадянського суспільства у захисті прав дітей», який ГО "Жіночий консорціум України" реалізує у співпраці та за підтримки Save the Children Ukraine оголошує тендер з організації проведення воркшопа (проживання, харчування).

5 жовтня 2026 р.
Днями учасниці «Батьківського клубу» Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» провели особливий день в етнографічному комплексі «Українське село» на Київщині. Виїзна зустріч «Берегиня в мені: жіноча сила, ідентичність та внутрішня опора» поєднала психологічну підтримку, тепле спілкування та знайомство з українською культурною спадщиною.