У Фінляндії сьогодні дозволено сватання жінки до чоловіка

29 лютого в Фінляндії вважають днем, коли все "з ніг на голову". І, щоб підкреслити його винятковість, в цей день не відзначалися нічиї іменини, зате дозволялося робити абсолютно незвичайні речі, а найбільш незвичайною з них протягом століть вважалося сватання жінки до чоловіка, повідомляє ИТАР-ТАСС.

365 днів на рік право зробити пропозицію руки і серця вважалося пріоритетом чоловічої половини фінського суспільства, проте раз на чотири роки фінки, яким не терпілося влаштувати свою долю, не дивлячись на нерішучість кавалера, отримували можливість взяти справу в свої руки. Кожне 29 лютого фінські дівчата могли офіційно посвататися до своїх обранців. Тим же слід суворо дотримуватися двох одвічних правил: не ставитися до ситуації дуже серйозно і в разі відмови неодмінно придбати нареченій відріз на спідницю. Історики відзначають, що фінський звичай набагато щедріший до дівчат-невдах, ніж, наприклад, англійський, відповідно до якого "компенсацією" за сватання, яке зірвалося, були лише рукавички. Примітно, що ця традиція стосувалася в основному жінок після 25 років, які до кінця 19 століття вважалися безнадійними старими дівами.

У сучасній Фінляндії жіноче сватання вже не носить настільки екзотичного характеру, тому незвичайність 29 лютого відзначається по-іншому: вже в п'ятий раз в країні Суомі в "високосний день" проводиться День рідкісних хвороб, коли суспільство інформують про ці недуги та особливості боротьби з ними. За даними фінських медиків, від рідкісних захворювань, кількість яких в наші дні оцінюється в 5-8 тисяч, страждають від 6 до 8% населення країн ЄС.

Тим же, хто все-таки зважиться випробувати долю по-старому і отримати якщо не нареченого, то хоча б нову спідницю, знавці радять робити пропозицію за столом, приготувавши для вірності оригінальний салат з лососини і прочитавши старовинні гарні вірші про нерозділене кохання.
 
До речі...

29 лютого 1288 в Парламенті Шотландії був прийнятий незвичайний закон, згідно з яким чоловік, який відмовився одружитися з жінкою, яка зробила йому пропозицію про заміжжя, був зобов'язаний заплатити штраф.

Передумовою виникнення і прийняття такого закону, як свідчить історія, стала «нестача» чоловіків в країні. Оскільки чоловіки-лицарі буквально тисячами гинули у війнах, на лицарських турнірах і поєдинках. Тому лорди шотландського парламенту, стурбовані зростанням числа старих дів в знатних і стародавніх родах, затвердили цей закон і оголосили, що відтепер і навіки в цей день - 29 лютого (який, як відомо, буває лише раз на чотири роки) - кожна жінка в державі має можливість сама зробити пропозицію чоловікові про заміжжя. А якщо той відмовляється від шлюбу, то зобов'язаний заплатити її родині досить значний на ті часи штраф - 1 фунт.

Від штрафу могли й звільнити, але тільки в тому випадку, якщо чоловік доводив, що вже заручений з іншою жінкою і міг представити свою обраницю представникам закону.

Ця традиція, затверджена законом, поширилася як по всій Шотландії, а потім і Великобританії, так і по сусідніх країнах.