
У Франції батькам із міста Перпіньян заборонили називати сина і дочку іменами «Принц Вільям» і «Міні Купер». Місцеві чиновники скористалися правом, яке надає їм закон про захист інтересів дітей. Влада заявила, що такі імена могли стати причиною цькування і знущань над малечею, пише akcent.org.ua.
Автор: Експрес онлайн
У Франції батькам із міста Перпіньян заборонили називати сина і дочку іменами «Принц Вільям» і «Міні Купер». Місцеві чиновники скористалися правом, яке надає їм закон про захист інтересів дітей. Влада заявила, що такі імена могли стати причиною цькування і знущань над малечею, пише akcent.org.ua.
Поки ці імена не заборонені офіційно, але помічник місцевого прокурора закликав членів суду зробити це, застосувавши статтю Цивільного кодексу, яка дозволяє суду анулювати обране батьками ім’я, враховуючи інтереси дитини.
Щоправда, це рішення може здатися несправедливим, оскільки в країні вже є діти з такими іменами як Тарзан, Мауґлі та Кхалісі. Тим не менш, судові органи не дозволили назвати новонароджених «Нутеллою», «Меґан Рено» і «Фрес» («полуниця»).

17 листопада 2026 р.
Осінь це не лише пора яскравих барв, золотого листя та затишку, а й чудова можливість зазирнути у світ власних почуттів, навчитися виражати емоції через творчість і відкрити для себе красу навколишнього світу. Саме тому команда Київського хабу проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина IV» вирішила провести кілька творчих занять «Осінь у моєму серці: кольори настрою» для дітей віком від 5 до 10 років.

16 листопада 2026 р.
Чергова зустріч НЕформального клубу для підлітків почалась НЕстандартно. 😁Учасники зустрічі застали як наш маленький, але дуже відповідальний помічник-робопилосос закінчує прибирання. 😁Познімали відео, пораділи, що нарешті роботу можна віддати машині і відкрили засідання!

13 листопада 2026 р.
Як зробити так, щоб дитина знала свої права, могла розпізнати їх порушення і не боялася про це говорити? Як допомогти дорослим правильно підтримати дитину, яка пережила травматичний досвід? І як подбати про тих, хто щодня працює з чужим болем? На ці запитання відповідав проєкт «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізував за фінансування Ради Європи.