У Греції батьки відмовляються від дітей через бідність

Одного ранку на початку грудня минулого року вихователька дитячого саду в Афінах знайшла записку, прикріплену до куртки приведеної в садок дівчинки.

"Я не прийду забирати Анну сьогодні, тому що у мене немає коштів її виховувати, - йшлося в записці. - Дуже прошу про неї подбати - вибачте".

За минулі два місяці священик отець Антоніос, який керує центром допомоги бідній молоді, виявив на ганку центру чотирьох дітей, в тому числі щойно народжене немовля.

Іншій благодійній організації довелося надавати допомогу подружній парі, у якої діти-близнюки потрапили в лікарню з діагнозом дистрофія, бо мати не могла годувати їх грудьми через те, що сама недоїдала.

Подібні випадки продовжують вражаюти греків, які відрізняються гарним ставленням до дітей і сімейністю. Такі історії звучать для багатьох як звістки з країн Третього світу, а не з європейської країни.

Батько Антоніос прийняв у свій центр Наташу, дворічну дівчинку, яку привела до нього її мати кілька тижнів наазд.

Ця жінка розповіла йому, що у неї немає ні житла, ні роботи, а потім просто пішла, залишивши дівчинку.

З проханнями про допомогу в центр зверталися і раніше, але досі батько Антоніос ніколи не стикався з тим, щоб дітей просто кидали.

Я познайомилася з однією такою жінкою, яку бідність змусила відмовитися від своєї єдиної дитини. Вона втратила роботу більше року тому і живе без чоловіка.

"Я кожен вечір плачу вдома на самоті, але що я можу поробити? Серце у мене розривається, але вибору в мене не було", - говорить Марія.

Їй доводилося витрачати увесь час на пошуки роботи, а це означало, що восьмирічна Анастасія залишалася без нагляду. Вони харчувалися продуктами, які видавалися в церкві бідним. Марія схудла на 25 кг.

Зрештою вона вирішила віддати Анастасію на виховання в благодійну організацію під назвою Дитячі села СОС.

Марія в результаті знайшла роботу в кафе, але отримує там всього 20 євро в день. Раз на місяць вона бачиться з Анастасією і сподівається забрати її додому, коли справи підуть краще. Але коли станеться це, вона не знає.

Директор організації Дитячі села СОС Стергіос Сіфніос каже, що раніше в неї приймалися тільки діти наркоманів і алкоголіків. Але зараз все змінилося, і все частіше до них приводять дітей з бідних сімей.

Дитячий психолог Стефанос Алевізос розповідає, що діти дуже важко переживають розлуку з близькими. Для дитини, яка опинилася в притулку, це означає крах світу.

"Діти сприймають відмову від них батьків як акт насильства, бо не можуть зрозуміти причин цього", - говорить психолог.

Працівниця іншої благодійної організації Софія Кухі розповідає, що найбільшою трагедією є те, що до них найчастіше звертаються батьки, які люблять своїх дітей.

"Дуже сумно бачити біль в їхніх очах, коли вони розлучаються з дітьми, але вони знають, що це єдиний вихід, принаймні, на деякий час", - говорить вона.

Але батько Антоніос дотримується іншої точки зору.

Він вважає, що дитині краще залишатися в сім'ї, навіть якщо вона страждає від бідності.

"Батьки, які відмовляються від дітей, чинять гріх, - каже священик. - Ми можемо дати дитині притулок і харчування, але найбільше дітям потрібна любов батьків".