
У Кривому Розі названі батьки борються за двох діток: 4-річного Тимура й 2-річну Аміну. Соціальні служби хочуть забрати їх до притулку й знайти їм інших батьків, через формальність. Бо для звітів чиновникам краще всиновлення, аніж прийми. І байдуже, що нинішня родина любляча.
Автор: СТБ
У Кривому Розі названі батьки борються за двох діток: 4-річного Тимура й 2-річну Аміну. Соціальні служби хочуть забрати їх до притулку й знайти їм інших батьків, через формальність. Бо для звітів чиновникам краще всиновлення, аніж прийми. І байдуже, що нинішня родина любляча.
Останні кілька днів Яна не випускає камери з рук. Так вона готується зустрічати соціальні служби, які можуть щомиті забрати братика та сестричку.
«Они прожили с нами большую часть своей жизни. И тут такой стресс. Заберут и все. У них уже было такое в жизни, зачем так делать?» - питає донька Яна Кудрявцева.
Рідну матір Амінка та Тимур востаннє бачили 2 роки тому. А своїх тат не пам’ятають взагалі. Вони кидали родину, щойно малята народжувались. Жінка невдовзі зустріла третього чоловіка. Але потім втекла від нього закордон. Бо, кажуть люди, він її бив. Дітей покинула на бабусю. Самотужки доглядати малих старенькій було не сила. І вона звернулась до опікунської ради, аби дітей віддали названим батькам.
Вже два роки Тимур та Аміна живуть у родині Кудрявцевих разом із трьома їхніми рідними дітьми. Названих батьків звуть татом і мамою. Та вже незабаром можуть втратити і їх.
«Службы поставили нас перед фактом, что, несмотря на долгое пребывание детей в нашей семье - в случае лишения матери родительских прав, детки будут переданы на усыновление третьими лицами. Так и было сказано: дети забудут вас как старые калоши!» - розповідає названа мати Тетяна Кудрявцева.
І хоча жодних претензій до виховання чиновники не мають, забрати дітей зобов’язані. Адже названа родина - то тимчасова форма влаштування дітей. За правилами їх мають всиновити.
«Найкращою формою влаштування дітей є усиновлення. Потім опіка, а вже потім прийомна сім’я», - пояснила Лариса Козачук, завідувачка сектора опіки та піклування Саксаганської райради.
Всиновити малечу Тетяна та Юрій не можуть. Адже тоді втратять опікунські доплати на дітей і великій родині доведеться виживати на одну зарплатню батька-шахтаря. Бабуся теж навряд чи допоможе.
Малеча навідує стареньку щотижня. У жінки хворе серце, навіть з ліжка встати не сила. Каже, єдина втіха для неї - знати, що онуки в надійних руках. Бабуся категорично проти усиновлення. Певна - розлука з прийомними батьками стане для малюків справжньою трагедією. Та й бачити онуків вона більше не зможе.
«Если их сейчас их взять с семьи - это будет такой стресс для детей! И я этого не переживу! Если заберут детей - я на первой ветке повешусь!» - каже бабуся Аміни та Тимура Елла Менго.
Поки ж триває суд із позбавлення рідної матері батьківських прав. Як тільки це станеться, малечу передадуть до притулку. А вже потім почнуть шукати їм нову родину. Розлучатися із вже рідними дітьми Тетяна не збирається. Обіцяє за них боротися.
«Кроме того, что мы приемные родители, мы их окрестили и мы еще их крестные родители, духовные наставники. И за наших детей я буду бороться до последнего. Если такая у них судьба, эту судьбу мы пройдем вместе», - сказала названа мати Тетяна Кудрявцева.

23 липня 2026 р.
Чому одна дитина постійно ображається, що брата чи сестру люблять більше? Чи справді все потрібно ділити порівну? І як реагувати на дитячі сварки так, щоб вони не перетворювалися на довічну образу? Саме про це говорили учасники онлайн тренінгу «Сіблінгові війни у кризові часи: як збалансувати дитячу конкуренцію та захистити право кожної дитини на батьківський ресурс», який у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» провела психотерапевтка Тетяна Пашко.

23 липня 2026 р.
Літня школа «Лабораторія впливу "Child Rights Makers"», що діє у межах проєкту «Зміцнення громадянського суспільства для забезпечення прав дітей», триває. І кожен день тут наповнений новими знайомствами, відкриттями, дискусіями та спільною роботою. Вони малюють, сперичаються, працююють в командах, говорять про права дітей, булінг, власний досвід і майбутні зміни.

22 липня 2026 р.
Вісім команд із різних регіонів України, десятки дітей, педагоги й ментори зібралися на Літній школі «Лабораторія впливу "Child Rights Makers"», щоб зробити перший крок до великої спільної справи – дослідження того, як в Україні реалізуються права дитини.