Синод лютеранської церкви в Норвегії вирішив зробити можливим церковне поєднання шлюбом одностатевих пар
Автор: espreso.tv
Синод лютеранської церкви в Норвегії вирішив зробити можливим церковне поєднання шлюбом одностатевих пар
Про це повідомляє "РИА Новости".
Рішення прийнято більшістю голосів членів Синоду - 88 з 115 осіб проголосували за те, щоб одностатеві пари могли укладати церковний шлюб. Відзначається, що церкві необхідно виробити спеціальну службу, яка могла б бути використана і для одностатевих пар. Можливо, таке богослужіння відбудеться вже на початку 2017 року.
У той же час, в Синоді визнають, що рішення це було непростим для церкви. У нього, як і раніше, чимало противників, теологічні суперечки тривають вже близько 20 років.
При цьому священики матимуть право відмовитися здійснювати обряд для одностатевих пар.
Одностатеві шлюби дозволені в Норвегії з 2009 року, реєстрація партнерства для одностатевих пар була дозволена з 1993 року, з 2002 року вони отримали дозвіл всиновлювати дітей.
3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!
1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
