Норвегія тепер має гендерно рівну армію. Чоловіки й жінки у ній живуть, працюють, а тепер ще й разом воюватимуть. Усе також і через те, що Норвегія - одна із країн, яка активно бореться із стереотипами щодо статі.
Автор: ОГО
Норвегія - це перша країна НАТО, яка запровадила призов до армії й для жінок.
За такий закон проголосували ще три роки тому, в 2013, однак перший призов жінок відбувся тільки цього літа.
Норвегія тепер має гендерно рівну армію. Чоловіки й жінки у ній живуть, працюють, а тепер ще й разом воюватимуть. Усе також і через те, що Норвегія - одна із країн, яка активно бореться із стереотипами щодо статі.
Служити в норвезькій армії доволі престижно. Новобранка, яка служитиме в бронетанковому батальйоні Джін Грімсбу задоволена тим, що тепер вона військова і їй пощастило пройти відбір до армії. Адже, для прикладу, пункт про військову службу в резюме високо оцінюється роботодавцями.За рік норвезька армія може прийняти лише 10 тисяч новобранців, тоді як призовників тепер буде у шість разів більше.
3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!
1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
