30 березня влада Парижа схвалили заборону на сексизм в рекламі. Під нього потрапляють рекламні зображення, що дискримінують сексуальні та інші меншини, а також ті, що об'єктивують жінок. Критики подібної реклами переконані, що все це спонукає людей до сексуального насильства.
Автор: buro247
30 березня влада Парижа схвалили заборону на сексизм в рекламі. Під нього потрапляють рекламні зображення, що дискримінують сексуальні та інші меншини, а також ті, що об'єктивують жінок. Критики подібної реклами переконані, що все це спонукає людей до сексуального насильства.
Компанія JC Decaux, яка займається розміщенням реклами на білбордах в Парижі, зголосилася стежити за виконанням нового закону. Поки ж активісти позначають образливі постери наклейкою «Це сексизм» і сподіваються, що скоро заборона буде введена в усій країні. Раніше такі заходи прийняли влади Лондона і Женеви.
Заборона стала відповіддю на скандал, викликаний рекламною кампанією Saint Laurent, на якій зображена дівчина в дуже відвертій позі.
3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!
1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.
30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
