Гендерний клуб Дніпро в рамках проєкту "БІГ. Безпека. Інклюзія. Гендер." провів гендерний, інклюзивний, безпековий аудит середніх навчальних закладів Дніпропетровщини. Які результати дослідження, дізнавались у прямому етері "Суспільне.Головне".
Автор: suspilne.media
Гендерний клуб Дніпро в рамках проєкту "БІГ. Безпека. Інклюзія. Гендер." провів гендерний, інклюзивний, безпековий аудит середніх навчальних закладів Дніпропетровщини. Які результати дослідження, дізнавались у прямому етері "Суспільне.Головне".
Жінки частіше помічають наявність гендерних стереотипів
У серпні 2021 року було проведено опитування вчительства та учнівства 4 населених пунктів Дніпропетровської області: Кам’янське (2 школи), Павлоград (1 школа), Марганець (1 школа), Жовті Води (1 школа).
Всього опитано 418 осіб, з них 114 вчительок/ів та 304, учениць/ів 8-11 класів.
"Специфіка методики аудиту, який ми розробили, в тому, що ми залучаємо до аудиту адміністрацію, вчительство та учнівство даних шкіл. Відбувається самоаудит разом з допомогою експертів. Для нас важливо побачити у подальшому зміни у цих школах", - говорить жінка.
Ганна Мяких додає: аудіювання відбувалося за трьома критеріями: безпека, інклюзія та гендерна рівність у шкільному просторі.
Аудит складався з трьох елементів: анонімне опитування, візуальний аудит освітнього простору, аналіз освітніх та виховних програм.
Голова громадської організації зазначає: результати даного аудиту показали, що й досі побутують гендерні стереотипи серед учасниць та учасників опитування.
"Чоловіки менше гендерно чутливі, жінки – більше. Жінки частіше помічають наявність гендерних стереотипів, які їм заважають відчувати себе психологічно та фізично в безпеці в тій, чи іншій ситуації в школі", - говорить Ганна Мяких.
Учбові матеріали мають гендерну забарвленість у бік чоловічої статі
Голова громадської організації розповідає: згідно із аналізом візуального освітнього простору, наочні матеріали мають гендерну забарвленість у бік чоловічої статі.
"Наочні матеріали, які розміщуються в кабінетах української мови та літератури, на портретах ми можемо побачити лише Лесю Українку. Треба додати портрети тих же письменників, письменниць XX-XXI століття. Тобто осучаснити візуальний простір", - говорить Ганна Мяких.
Народна депутатка та співавторка законопроєкту про підручники Інна Совсун каже: існує багато стереотипів, які обмежують кар’єрне зростання для жінок. Саме тому Міністерством освіти і науки в рамках гендерної стратегії була запропонована гендерна експертиза підручників.
На початку червня 2021 року парламент у першому читанні ухвалив законопроєкт про підручники. Один з його принципів — у підручниках не може бути дискримінації ані за гендерною, ані за будь-якою іншою ознакою.
"Попри великі досягнення у сфері гендерної рівності в Україні, сьогодні підручники переповнені багатьма стереотипами. Це стосується і гуманітарних, суспільнознавчих дисциплін, так і підручників з математики, де мама робить якусь роботу з кухнею, натомість, тато ремонтує машини і таке інше", - говорить депутатка.
Жінка зазначає: якщо діти в школі впродовж 11 років постійно в підручниках бачать нав’язувані стереотипи, то у них закладається уявлення про те, що це є нормою. Що такий стан речей є природнім, а не соціально сконструйований. Саме тому експертиза підручників є важливою.
Інна Совсун додала, що новий закон про підручники, який був прийнятий у грудні 2021 року передбачає можливість проведення повторної експертизи за зверненням батьків, вчителів або учнів. Для цього необхідно звернутися до Міносвіти.
17 червня 2026 р.
Більше 30 жінок Поліської громади на Київщині взяли участь у відкритті «Простору єднання» – безпечного та комфортного місця для жінок і дівчат, створеного в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».
2 червня 2026 р.
Коли навколо так багато тривог, найціннішим стає простір, де можна просто видихнути й відчути, що ти не одна. Для багатьох жінок у громадах Київщини та Чернігівщини, які пережили жахи війни, евакуацію та втрати, психологічна підтримка в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни» став саме таким безпечним прихистком.
29 травня 2026 р.
Повномасштабна війна Росії в Україні принесла в українські громади не лише руйнування та втрати, а й глибокі психологічні травми. Особливо гостро це відчувають жінки у невеликих селах і віддалених громадах, де доступ до підтримки обмежений, а пережитий досвід часто залишається непроговореним. Щоб підтримати цих жінок і громади Жіночий консорціум України реалізував проєкт «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни» у Киїнській, Киселівській, Крутівській та Поліській громадах Київської й Чернігівської областей.
