Як наголошували учасники обговорення, гендерний баланс - це індикатор демократичності і дотримання основних громадянських свобод, що відображає процес утвердження в Україні соціальних, економічних та політичних стандартів.
На думку виступаючих, недотримання цільових індикаторів гендерного співвідношення призводить до: посилення соціально-економічної диференціації населення залежно від статі; невідповідності фактичних можливостей жінок та чоловіків задекларованій Конституцією України рівності статей та настановам демократичного суспільства; а також сповільнює можливості економічного зростання, послаблює систему державного управління та знижує ефективність стратегій людського розвитку.
Під час "круглого столу" учасники обговорили також законопроект про внесення змін до деяких законів України (щодо забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків у сфері праці) (реєстр. №8487), який надійшов до розгляду Верховною Радою України. За ловами виступаючих, документ розроблено з метою забезпечення паритетного представництва жінок і чоловіків у списках політичних партій та виборчих списках, серед депутатів рад усіх рівнів, в органах державної виконавчої влади та органах місцевого самоврядування шляхом впровадження гендерних квот.
Виступаючі акцентували увагу присутніх на тому, що документ, зокрема, містить норму, відповідно до якої пропонується при висуванні виборчого списку кандидатів у депутати місцевою організацією партії обов'язково забезпечувати представництво в кожній п'ятірці кандидатів у депутати як жінок, так і чоловіків на рівні не менше 2 осіб однієї статі. У разі недотримання цієї норми пропонується надати територіальній виборчій комісії права відмовляти в реєстрації всіх кандидатів у депутати, висунутих місцевою організацією партії у багатомандатному виборчому окрузі.
Документом також пропонується визначити, що дискримінація за ознакою статі це діяння, що в прямій або непрямій формі чи на системних засадах виражають будь-яке розрізнення, виняток або обмеження чи перевагу щодо окремої особи чи групи осіб за ознакою статі, метою або наслідком яких є знищення або обмеження визнання, використання чи здійснення на рівних засадах прав людини та основних свобод у політичній, економічній, соціальній, інформаційній, культурній чи будь-яких інших сферах життя.
Відповідно до проекту, пряма форма дискримінації за ознакою статі - це будь-які обставини, де ставлення до однієї особи менш сприятливе ніж до іншої за ознакою статі в однаковій ситуації.
На думку авторів законопроекту, непряма форма дискримінації за ознакою статі має місце, коли правова норма, політика, практика, діяння, умова чи критерій ставлять особу або групи осіб однієї статі у потенційно несприятливе становище в порівнянні з особою або групою осіб іншої статі, крім ситуацій, коли такі правові норма, політика, практика, діяння, умова чи критерій об´єктивно обґрунтовані легітимною метою.
Йшлося також про те, що необхідно на законодавчому рівні заборонити будь-яку дискримінацію у сфері праці за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними ознаками; за ознакою віку, стану здоров´я, інвалідності, статусу ВІЛ/СНІД, національності, сімейного стану або сімейних обов´язків та сексуальної орієнтації.
Питання розвитку національного законодавства та перспективи впровадження принципу рівних прав та можливостей жінок і чоловіків було обговорено під час "круглого столу" у Комітеті з питань прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин
