
Розширене засідання депутатської групи з гендерних питань та Координаційної ради з питань сім'ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання насильству в сім'ї, гендерного насильства, протидії торгівлі людьми відбулося сьогодні, 30 травня в Харківській міській раді.
Автор: city.kharkov.ua
Розширене засідання депутатської групи з гендерних питань та Координаційної ради з питань сім'ї, гендерної рівності, демографічного розвитку, запобігання насильству в сім'ї, гендерного насильства, протидії торгівлі людьми відбулося сьогодні, 30 травня в Харківській міській раді.
В ході засідання його учасники презентували ініціативи і інструменти механізмів реалізації гендерної рівності в місті Харкові. У заході взяли участь депутати і керівництво міськради, представники громадських організацій.
Як зазначила представник Бюро ОБСЄ з демократичних інститутів і прав людини, фахівець з гендерних питань Лана Ачкар, яка була запрошена на засідання, завдання представників ОБСЄ - вивчити досвід Харкова і скоординувати діяльність організацій з ініціативою гендерної депутатської групи.
«Хочемо знайти точки дотику і розвивати нашу співпрацю. Ми хочемо до вересня підготувати рекомендації і розвивати цей напрямок на міжнародному рівні», - зазначила Лана Ачкар.
За словами заступника міського голови Світлани Горбунової-Рубан, торік почала працювати Координаційна рада з гендерної політики, цього року - створено депутатську групу з цього напряму. Але Харків розвивається в цій сфері вже давно. Величезну роль в цьому відіграє проект «Єдина соціальна мережа», яка функціонує в місті вже 18 років.
«Ми виробили такий формат роботи з громадою, щоб приймати ефективні рішення. Ми співпрацюємо з громадськими організаціями, розвиваємо волонтерський рух, працюємо з людьми без певного місця проживання, надаємо паліативну допомогу населенню, вивчаємо кращі практики в Україні, надаємо юридичні, соціальні, психологічні послуги», - зазначила Світлана Горбунова-Рубан. За її словами, реалізація гендерної політики здійснюється майже в кожному з цих напрямків.
Крім того, в Харкові є служби з обслуговування одиноких і престарілих громадян, служби по роботі з молоддю, притулок для осіб без певного місця проживання, дитячі центри реабілітації, служба для жінок, які потерпіли насильство.
Як зазначила депутат міської ради, керівник депутатської групи з гендерних питань Ольга Чічіна, особливо ефективним у роботі в гендерному напрямку є Комітет з доступності маломобільних груп населення до об'єктів соціальної сфери, який захищає інтереси людей з обмеженими можливостями і співпрацює з міською владою в сфері створення доступної інфраструктури. В той же час діяльність міжфракційної депутатської групи з гендерних питань спрямована на підвищення якості надання послуг громадянам всіх верств населення - жінкам, чоловікам, дітям, пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями.
«У діяльності нашої групи закладений акцент на аналіз потреб населення відповідно до їх статі, віку, соціальної групи, а також на лобіювання інтересів цих груп, залучення професіоналів до вирішення виникаючих питань з підвищення якості послуг, що надаються. Гендерна політика - це політика, націлена на результат. Ми дуже хочемо, щоб результат нашої роботи люди бачили вже сьогодні. Ми збудували пріоритетні сфери напрямку, де гендерна політика є каталізатором якості роботи влади», - зазначила Ольга Чічіна.
Вона повідомила, що представники депутатської групи виявили фахівців в сфері гендерної політики в Україні, Харківській області та за кордоном і встановили з ними контакти. Зокрема, фахівці Асоціації малих міст України та Академії Фольке Бернадотта (Швеція) проводять внутрішній аналіз і складають так званий гендерний профіль міста. Мета цього проекту - оцінити демографічний потенціал міста, залученість жінок у політичне та громадське життя, оцінити ринок праці.
Як зазначили у ході засідання, пріоритетними напрямками в генедрній політиці Харкова є такі сфери:
- гендерний аудит міського простору, іншими словами - безпека жителів: освітлення, якість доріг, доступність під'їздів для маломобільних громадян тощо;
- соціокультурний вимір - це наявність доступних місць відпочинку для населення, залучення їх до історії, ідентичності та культури міста;
- освіта - це створення миру та толерантності;
- жіноче лідерство.
За словами Ольги Чічіної, для розвитку всіх цих напрямків у міста є всі можливості, а головне - підтримка міської влади.

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».