
На сьогодні в Україні відсутній системний державний підхід до реалізації гендерної політики у частині забезпечення гендерної рівності, захисту прав жінок та подолання явища домашнього насильства. Як наслідок, жертвами домашнього насильства щогодини стають мінімум 15 жінок. Під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі експерти обговорили шляхи подолання гендерної нерівності у країні.
Автор: uacrisis.org
На сьогодні в Україні відсутній системний державний підхід до реалізації гендерної політики у частині забезпечення гендерної рівності, захисту прав жінок та подолання явища домашнього насильства. Як наслідок, жертвами домашнього насильства щогодини стають мінімум 15 жінок. Під час прес-брифінгу в Українському кризовому медіа-центрі експерти обговорили шляхи подолання гендерної нерівності у країні.
Перш за все важливо створити державну систему збору і обробки відомостей про факти домашнього насильства. На даний час картина щодо кількості жертв домашнього насильства у країні залишається неповною. «Є лише сіра статистика ООН та випадки, зафіксовані у поліції. Однак до правоохоронних органів звертаються менше 2%. За даними ООН в Україні 68% жінок – 12 мільйонів – зазнавали або зазнають насильства у сім’ї», – зазначила Вероніка Мудра, голова ГО «White Ribbon Ukraine». «Всі архівні реєстри на сьогодні не містять такого фільтру як «чоловіки-жінки». Держава цим дійсно не займається. Це не є велика проблема зробити узагальнюючий показник для всіх реєстрів і для цього достатньо постанови Кабінету міністрів», – додав Андрій Тарнопольский, голова правління ГО «Центр геопросторових даних України».
Вероніка Мудра розповіла, що із початком військових дій на Сході рівень домашнього насильства суттєво зріс. Тому вкрай важливо заповнити ефективні державні програми реабілітації бійців АТО. «Після початку воєнного конфлікту на Сході рівень домашнього насильства зріс до рівня епідемії, що є одним з факторів дестабілізації внутрішньої ситуації в Україні та внутрішньої безпеки», – наголосила вона.
Хоча в Україні проводять певні освітньо-просвітницкі заходи, на державному рівні жодної кампанії немає. За словами Катерини Мудрої, популяризація тематики допоможе підняти рівень обізнаності щодо своїх прав серед жінок і тим самим протистояти культурі «замовчування» фактів домашнього насильства. «Ми хочемо запропонувати встановити 25 листопада – днем Білої стрічки, як державного дня боротьби з явищами домашнього насильства в Україні, та проводити державні заходи у період з 25 листопада до 10 грудня присвячені щорічній міжнародній акції «16 днів без насильства»,- розповіла Катерина Мудра.
«Минулого року ми провели експертне дослідження, в якому проблему сексизму в Україні оцінили у 7 балів за 10-бальною шкалою. Саме з сексизму і бере початок домашнє насильство. За 4 місяці кампанії «Україна без сексизму» ми надіслали понад 200 скарг [щодо присутності елементів сексизму у регіонах та столиці]», – зазначила Олександра Голуб, голова ГО «Ліга захисту прав жінок «Гармонія Рівних».
На даний момент, для того, щоб законодавчо захистити жертв домашнього насильства і гендерної дискримінації, до існуючого законопроекту потрібно прийняти ряд підзаконних актів. Також важливо подолати супротив релігійних громад щодо прийняття законопроектів у сфері гендерної рівності. Для цього важливо проводити роз’яснювальні роботи серед останніх.
Серед заходів, які допоможуть забезпечити гендерну рівність в Україні, експерти називають також запровадження державної програми захисту жертв насилля, встановлення системи шелтерів у необхідних обсягах, підготовку кваліфікованих кадрів, залучення відомих осіб до публічних обговорень проблематики. «Серед нових підходів має бути вивід гендерної політики з маргінального стану, гендерна інтеграція в усі реформи, які здійснюються в державі та вимога до гендерної компетенції держслужбовців, освітян, працівників сфери безпеки», – додала Катерина Левченко, президент ГО «Ла Страда Україна».

3 липня 2026 р.
Сьогодні словосполучення «гендерна рівність» звучить у медіа, на конференціях, у державних програмах і громадських дискусіях. Ми можемо сперечатися про темпи змін, говорити про нові виклики чи недосконалість рішень, але навряд чи когось здивує сама розмова про рівні права та можливості жінок і чоловіків. Але 20 років тому все було зовсім інакше!

1 липня 2026 р.
Повномасштабне вторгенення суттєво вплинуло на життя українських громад. Поряд із безпековими викликами загострилися проблеми психологічного благополуччя та гендерно зумовленого насильства, особливо у сільських і віддалених населених пунктах, де доступ до підтримки часто обмежений.

30 червня 2026 р.
У невеликих громадах особливо цінними стають простори, де можна не лише зустрітися, а й відчути підтримку, поділитися переживаннями та знайти внутрішні сили рухатися далі. Саме таким місцем відтепер стане кімната психологічного розвантаження «Острівець спокою. Простір довіри», створена у Крутівській громаді Чернігівської області в межах проєкту «Підтримка участі громадськості у зміцненні безпеки та психологічного здоров'я жінок у громадах, що постраждали від війни».