Українці звикли сприймати як сімейне насильство лише тяжкі тілесні ушкодження, котрі часом навіть загрожують життю постраждалого. Усі інші форми примусу та принижень навіть не сприймаються нашими співгромадянами як насильство. Про це в ексклюзивному коментарі УНН розповіла кандидат соціологічних наук, доцент факультету соціології КНУ імені Т.Шевченка, експертка Гендерної експертної платформи при ГІАЦ "Крона" Людмила Малес.
Автор: УНН
Укра
їнці звикли сприймати як сімейне насильство лише тяжкі тілесні ушкодження, котрі часом навіть загрожують життю постраждалого. Усі інші форми примусу та принижень навіть не сприймаються нашими співгромадянами як насильство. Про це в ексклюзивному коментарі УНН розповіла кандидат соціологічних наук, доцент факультету соціології КНУ імені Т.Шевченка, експертка Гендерної експертної платформи при ГІАЦ "Крона" Людмила Малес.
"Українці мають занижену чутливість до домашнього насильства: ні економічний тиск, ні психологічні образи, ні примус до сексу/аборту/вагітності - лише тяжкі тілесні ушкодження на межі життя та смерті сприймаються в масовій свідомості як насильство. Тим більше, що досі на виправдання домашнього знущання озвучується домостроївська нелюдська за своєю суттю приказка: "Б'є – значить любить", – наголосила експерт.
За її словами, в українському суспільстві побутує думка, що у нас тут усе добре. Тим часом, наголосила Л.Малес, одна з найбільших проблем українських сімей – це саме насильство в усіх його формах. Як свідчать результати опитувань, ледь не кожна друга особа в Україні мала справу з тим чи іншим видом домашнього насильства в дитинстві чи в дорослому житті.
"Певні кроки на подолання цього ганебного явища вже робляться. Вони ініціюються переважно громадськими організаціями, проте їхні можливості обмежені. Тому нині у країні ще недостатньо розвинена мережа притулків для жінок, як найчастіших жертв домашнього насильства, а судові справи рідко коли відкриваються та доводяться до завершення", – підсумувала Л.Малес.
Нагадаємо, насильство в сім‘ї – це дія чи бездіяльність одного із членів родини, спрямована проти інших членів сім‘ї, використання існуючої або створеної завдяки обставинам переваги сили чи влади, яка позбавляє членів родини особистих прав і свобод та становить загрозу для їхнього життя і здоров‘я (фізичного та психічного), завдаючи страждань і ушкоджень. Розрізняють чотири види насильства в сім‘ї: фізичне, сексуальне, психологічне та економічне.
21 серпня 2026 р.
В ніч проти 20 серпня російські агресори завдали масованого удару балістичними та крилатими ракетами по Києву та Київській області. Удень столицю знову атакували дрони, в результаті знову загинула людина. Загалом загинуло 17 людей та десятки отримали поранення.
19 серпня 2026 р.
30 липня, у Всесвітній день боротьби з торгівлею людьми, на Рівненщині говорили про те, про що особливо важливо пам’ятати під час війни: ризики насильства, експлуатації та торгівлі людьми зростають, а отже, захист прав жінок має бути постійним і системним.
3 серпня 2026 р.
У мережі Жіночого консорціуму України є організації, які разом із нею пройшли десятки років змін, реформ, перемог і нових викликів. Центр громадської активності «Синергія» із Чернівців – одна з них. Майже чверть століття співпраці, десятки спільних заходів і проєктів, але найцінніше тут не цифри.
