Українські амазонки: Як жінки підтримують військових

Журналісти ЕспресоTV дізналися, як українські жінки і словом, і ділом підтримують чоловіків, що перебувають у зоні АТО

Жінки- воїни

У батальйоні "Донбас" створено жіночий підрозділ, існування якого розпочалося з листування в соціальній мережі з Семеном Семенченко, командиром батальйону "Донбас". Зараз у загоні нараховується шість жінок, яких об'єднує єдина мета - захистити Україну.

Всі шестеро - заміжні. Чоловіки поставилися з розумінням до прагнення дружин допомогти країні.

Поняття "стать" в батальйоні взагалі не існує. Жінки і чоловіки тренуються на рівних - в одній групі. На побут жінки не скаржаться. Але й про "особливі" умови для них ніхто не дбає. Хіба, що жіночий намет трохи комфортнійший, ніж у чоловіків, - з матрацами, ковдрами, чайником і дзеркалами.

Жіноча "Молода гвардія"

За словами донеччанки Олени, яка не захотіла називатис воє ім'я, у місті працює така собі сучасна "Молода гвардія" - підпільна жіноча організація.

Олена каже, що багато активістів Донеччини з початком військових дій хоч і пішли в глибоке підпілля, але не покинули місто.

"Коли вперше дівчата побували на блок-посту під Волновахою, де стояли хлопці з Волині (які пізніше потрапили у засідку і були розстріляні) хотілося плакати і кричати. Не вистачало всього: форми, берців, бронежилетів, приладів нічного бачення, тепловізорів, рацій, не було в достатку їжі і навіть питної води. Тоді дівчата-волонтери за свої гроші купили продукти, приготували смачну домашню їжу, і гарячою повезли на блок-пост", - зізнається Олена.

За її словами, першопрохідцем була одна дівчина з загону, яка під загрозою арешту проїхала через пости ДНР в маршрутці на Маріуполь. Ось що вона написала колегам, коли їхала: "Я татові не сказала, а то б він мене не відпустив". Пізніше написала: «Все, я дома! Все пройшло відмінно, хлопці дуже зраділи».

"Уявити собі не могла, що буду розбиратися в таких речах, які рятують від "калаша", а які тільки для захисту від пістолета", - каже волонтер Олена

Не дивлячись на те, що дівчата піддають себе смертельній небезпеці, вони борються за загальну перемогу.

Медсестра-волонтер

На фронті є жінки-медсестри. Одна з них - 24-річна Анастасія Поліщук, яка не скаржиться на польові умови. Мовляв, вже звикла жити у землянках, хоча страждає через нестачу душа.

За словами дівчини, найбільша проблема медичної служби в зоні АТО - брак транспорту, а медикаментами забезпечують лише волонтери.

Саму ж дівчину взяли в армію тільки після того, як вона записалась у Нацгварцію та пройшла навчання разом з усіма добровольцями.

"Я і стріляла, і розбирала на швидкість автомат разом з хлопцями. Вже другий місяць як я тут. В мене нема медичної освіти, але я закінчила низьку медичних курсів", - каже Анастісія.

Дівчина хвалиться, що вже навчилася відрізняти звуки мінометного обстрілу від звуку сигнальної ракети.

Жінки-слюсарі

На Рівненщині у спеціалізованій військовій частині майже три сотні жінок відновлюють важку бронетехніку, автомобілі та гармати. Відремонтовану техніку відправляють на Схід країни – бійцям АТО. У цеху жінки реставрують законсервовані ще з радянських часів гармати.

"Нам треба зробити добре, щоб техніка не підвела. Щоб наша робота не підвела їх там, щоб вони живі були, здорові повернулися. Ми за них переживаємо, в мене самої двоє синів є", - каже слюсар-ремонтник цеху Світлана Шевцова.

Жінки вже відреставрували гаубицю та протитанкову пушку. У черзі на ремонт - УРАЛ з системою залпового вогню "Град". Це авто на Рівненщину прибуло із зони бойових дій і вже невдовзі туди повернеться: ремонт передбачається не складний - в УРАЛа лише пошкоджена кабіна.

Після ремонту чи розконсервації бронетехніку перевіряють, обкатують, а потім вантажать і відправляють на Схід.

Так, дві потужні артилерійські установки "Акація" усього за тиждень відновили на Рівненщині та уже відправили назад у зону АТО.

Дівчина-волонтер

Мешканка Дніпропетровська Тетяна Ричкова, ризикуючи життям, перевозить на власному авто допомогу солдатам.

У гарячих точках Тетяна буває регулярно, тому що найчастіше довозить цінний вантаж до кінцевого адресата власноруч.

За перший місяць проведення АТО вона зібрала близько мільйона гривень. Асортимент покупок для української армії досить великий: засоби, які зупиняють кровотечу, фільтри для води, тепловізори і тактичні окуляри. Також жінка возить у зону АТО посилки бійцям від їх батьків.

До подій на південному сході України Ричкова володіла невеликою пекарнею.

Але після анексії Криму її чоловік записався добровольцем в армію. Так Тетяна дізналася, як в реальності забезпечені всім необхідним рядові військовослужбовці української армії.

Гроші, відкладені на розвиток бізнесу, вона витратила на намети, спальники і рації для армії. Мріяла пекти хліб, а довелося займатися війною, каже вона. Спочатку витрачала свої гроші, пізніше підключилися друзі та знайомі.

Щоб уникнути блокпостів сепаратистів, Тетяна відвозить свій вантаж польовими дорогами, намотуючи за тиждень до двох тисяч кілометрів.

"Я просто хочу, щоб моя країна була моєю країною", - каже Тетяна.

Втім, Тетяна не самотня у своїй справі. Багато українців збирають все необхідне для своїх захисників.