
Непорозуміння у Марії з її іноземним чоловіком Пітером Роджерсом почалися одразу після народження синочка – Сашка. Британець став заглядати у чарчину, відбирав гроші, скандалив і зовсім не доглядав за немовлям. Через півроку вся родина поїхала в Україну. В Києві одіозний татусь учинив скандал, зібрав валізи і гайнув додому.
Автор: ICTV
Непорозуміння у Марії з її іноземним чоловіком Пітером Роджерсом почалися одразу після народження синочка – Сашка.
Британець став заглядати у чарчину, відбирав гроші, скандалив і зовсім не доглядав за немовлям. Через півроку вся родина поїхала в Україну. В Києві одіозний татусь учинив скандал, зібрав валізи і гайнув додому.
Через нервовий зрив Марія ж потрапила у лікарню, звідки намагалась зв’язатися з чоловіком. Та марно. За півроку Марія не отримала ні копійки навіть із виплати Британії на дитину. Він не хотів бачити малюка навіть у Skype. Втомлена українка подала на розлучення, і лише тоді Пітер згадав про сина і почав вимагати його повернення – за Гаазькою Конвенцією про міжнародне викрадення дітей.
«Ніде не вказувала, що не хочу їхати. Я його просила: «Будь-ласка, організуй наше повернення». Він нічого не робив, а подав тихцем, за спиною у відповідні органи», - розповідає киянка Марія Роджерс. Перший суд у червні 2013-го дозволив мамі й дитині залишатись у Києві. Але з Туманного Альбіону вимагали апеляції, і 3 вересня Київський суд з грубими порушеннями виніс вердикт: Марія утримує сина незаконно. Хоча при перельоті з Британії Сашко був вписаний у квиток батька. Доводи Марії на засіданні слухали 32 секунди, а її адвоката – 43. Навіщо дитина такому горе-батькові, відповісти складно, але сам їхати в Україну він відмовився, готовий послати замість себе сестру чи маму. За постановою ж суду, Сашка має привезти його власна мама.
Пітер Роджерс і після судового рішення не допоміг ні з візою, ні з квитками. Натомість, у поодиноких дзвінках чутно агресію і погрози. Востаннє чоловік зв’язувався 5 місяців тому. Нині Сашку 2 роки і 6 місяців, з них 2 роки батько його навіть не бачив. І відстоюючи права, насамперед, дитини за Конвенцією про викрадення суд забуває про інтереси самого малюка. Повернення в чуже середовище тепер означає завдання хлопчику страшної психологічної травми, яка може спровокувати і зупинку розвитку і великі психологічні проблеми.
«У період, коли йде активне становлення мовлення, використання мовлення для встановлення контактів, взяти і перемістити в інший простір, позбавити дитину будь-якого об’єкту надійної прив’язаності – буде фактично катастрофою», - каже психолог Людмила Копишинська. От цього головного суд якраз і не врахував – переконують юристи. І наполягають, що не взято до уваги ще чимало деталей, приміром те, що за Конвенцією дитина призвичаюється до нового життя вже за рік. Юрист Данило Маркович з такими справами в Україні стикається не вперше і каже, що переважно українські суди та Міністерство юстиції захищають права іноземців.
Офіційно на опрацюванні в Мінюсті - 71 подібна справа, примусово повернути закордон мають 9 українських дітей. Тут наполягають, що рішення суду про повернення Сашка мусить бути завершене, і в цьому може допомогти спеціальний виконавчий орган. А вже в Британії інший суд вирішить, хто має опікуватися Сашком. Та яке постійне місце проживання Сашка у Мінюсті поки не знають. А де суд побачив порушення права батька на піклування, коментувати не можуть. Уже розлучена Марія Роджерс дарує синові все, що треба для хорошого розвитку, і не знає, чого ще очікувати від колишнього чоловіка та тих, хто має насамперед захищати своїх громадян.

23 липня 2026 р.
Чому одна дитина постійно ображається, що брата чи сестру люблять більше? Чи справді все потрібно ділити порівну? І як реагувати на дитячі сварки так, щоб вони не перетворювалися на довічну образу? Саме про це говорили учасники онлайн тренінгу «Сіблінгові війни у кризові часи: як збалансувати дитячу конкуренцію та захистити право кожної дитини на батьківський ресурс», який у межах проєкту «Допомога, відновлення, відбудова для дітей та України, про яку вони мріють. Частина III» провела психотерапевтка Тетяна Пашко.

23 липня 2026 р.
Літня школа «Лабораторія впливу "Child Rights Makers"», що діє у межах проєкту «Зміцнення громадянського суспільства для забезпечення прав дітей», триває. І кожен день тут наповнений новими знайомствами, відкриттями, дискусіями та спільною роботою. Вони малюють, сперичаються, працююють в командах, говорять про права дітей, булінг, власний досвід і майбутні зміни.

22 липня 2026 р.
Вісім команд із різних регіонів України, десятки дітей, педагоги й ментори зібралися на Літній школі «Лабораторія впливу "Child Rights Makers"», щоб зробити перший крок до великої спільної справи – дослідження того, як в Україні реалізуються права дитини.