
Непорозуміння у Марії з її іноземним чоловіком Пітером Роджерсом почалися одразу після народження синочка – Сашка. Британець став заглядати у чарчину, відбирав гроші, скандалив і зовсім не доглядав за немовлям. Через півроку вся родина поїхала в Україну. В Києві одіозний татусь учинив скандал, зібрав валізи і гайнув додому.
Автор: ICTV
Непорозуміння у Марії з її іноземним чоловіком Пітером Роджерсом почалися одразу після народження синочка – Сашка.
Британець став заглядати у чарчину, відбирав гроші, скандалив і зовсім не доглядав за немовлям. Через півроку вся родина поїхала в Україну. В Києві одіозний татусь учинив скандал, зібрав валізи і гайнув додому.
Через нервовий зрив Марія ж потрапила у лікарню, звідки намагалась зв’язатися з чоловіком. Та марно. За півроку Марія не отримала ні копійки навіть із виплати Британії на дитину. Він не хотів бачити малюка навіть у Skype. Втомлена українка подала на розлучення, і лише тоді Пітер згадав про сина і почав вимагати його повернення – за Гаазькою Конвенцією про міжнародне викрадення дітей.
«Ніде не вказувала, що не хочу їхати. Я його просила: «Будь-ласка, організуй наше повернення». Він нічого не робив, а подав тихцем, за спиною у відповідні органи», - розповідає киянка Марія Роджерс. Перший суд у червні 2013-го дозволив мамі й дитині залишатись у Києві. Але з Туманного Альбіону вимагали апеляції, і 3 вересня Київський суд з грубими порушеннями виніс вердикт: Марія утримує сина незаконно. Хоча при перельоті з Британії Сашко був вписаний у квиток батька. Доводи Марії на засіданні слухали 32 секунди, а її адвоката – 43. Навіщо дитина такому горе-батькові, відповісти складно, але сам їхати в Україну він відмовився, готовий послати замість себе сестру чи маму. За постановою ж суду, Сашка має привезти його власна мама.
Пітер Роджерс і після судового рішення не допоміг ні з візою, ні з квитками. Натомість, у поодиноких дзвінках чутно агресію і погрози. Востаннє чоловік зв’язувався 5 місяців тому. Нині Сашку 2 роки і 6 місяців, з них 2 роки батько його навіть не бачив. І відстоюючи права, насамперед, дитини за Конвенцією про викрадення суд забуває про інтереси самого малюка. Повернення в чуже середовище тепер означає завдання хлопчику страшної психологічної травми, яка може спровокувати і зупинку розвитку і великі психологічні проблеми.
«У період, коли йде активне становлення мовлення, використання мовлення для встановлення контактів, взяти і перемістити в інший простір, позбавити дитину будь-якого об’єкту надійної прив’язаності – буде фактично катастрофою», - каже психолог Людмила Копишинська. От цього головного суд якраз і не врахував – переконують юристи. І наполягають, що не взято до уваги ще чимало деталей, приміром те, що за Конвенцією дитина призвичаюється до нового життя вже за рік. Юрист Данило Маркович з такими справами в Україні стикається не вперше і каже, що переважно українські суди та Міністерство юстиції захищають права іноземців.
Офіційно на опрацюванні в Мінюсті - 71 подібна справа, примусово повернути закордон мають 9 українських дітей. Тут наполягають, що рішення суду про повернення Сашка мусить бути завершене, і в цьому може допомогти спеціальний виконавчий орган. А вже в Британії інший суд вирішить, хто має опікуватися Сашком. Та яке постійне місце проживання Сашка у Мінюсті поки не знають. А де суд побачив порушення права батька на піклування, коментувати не можуть. Уже розлучена Марія Роджерс дарує синові все, що треба для хорошого розвитку, і не знає, чого ще очікувати від колишнього чоловіка та тих, хто має насамперед захищати своїх громадян.

4 жовтня 2026 р.
В рамках Проєкту «Посилення громадянського суспільства у захисті прав дітей», який ГО «Жіночий консорціум України» реалізує у співпраці та за підтримки Save the Children Ukraine, ЖКУ шукає експерта(ку) для розробки практичного посібника «Дитина і держава: хто ухвалює рішення та хто за що відповідає».

2 жовтня 2026 р.
Що потрібно людині, щоб почуватися в безпеці? Що кожен має право вирішувати сам? І що робити, якщо твої права порушують? Саме про це говорили діти та підлітки з інвалідністю під час тренінгу «Моя планета. Мої права», що відбувся у межах проєкту «Підтримка без бар’єрів», який Жіночий консорціум України реалізує за фінансування Ради Європи.

30 вересня 2026 р.
Війна особливо сильно впливає на дітей, які живуть у прифронтових і прикордонних регіонах. Обстріли, вимушене переміщення, втрата близьких, руйнування шкіл та медичних закладів, тривалий стрес – усе це створює додаткові ризики для безпеки, розвитку та психосоціального благополуччя дітей. Для дітей з інвалідністю ці виклики часто посилюються.