Україна не має правової системи захисту неповнолітніх

За даними судової статистики, в Україні у 2010 році із загальної кількості осіб, причетних до вчинення злочинів, 6,2 відсотка становили неповнолітні (13 950 осіб із 226,4 тисячі). Це свідчить про низьку ефективність діяльності органів, які ведуть боротьбу зі злочинами неповнолітніх в Україні.

Світовий досвід сьогодні не знає більш ефективного засобу боротьби зі злочинністю неповнолітніх, а також захисту їх прав, ніж система ювенальної юстиції. Під нею варто розуміти спеціалізоване кримінальне правосуддя у справах неповнолітніх, ідея якого полягає у тому, що правопорушник важливіший, ніж саме правопорушення.

Європейський ювенальний досвід

У контексті сучасного міжнародного ювенального права, діти (неповнолітні) трактуються як значуща верства громадянського суспільства, від характеру соціалізації, виховання і освіти якої прямо залежить майбутнє суспільства та держави.

Тому завданням такої системи передусім є не покарання правопорушника, а відновлення порушених прав, надання допомоги неповнолітнім, що стали жертвами злочинів, ресоціалізація неповнолітніх злочинців, а також запобігання правопорушенням неповнолітніми у майбутньому шляхом надання допомоги у вирішенні відповідних конфліктів.

Європейська практика передбачає функціонування для цих цілей ювенальної юстиції. Так, у Швеції вона диференційована між двома підсистемами судів, із яких місцеві мають окремих ювенальних суддів чи окремі ювенальні відділи у них. Сусідня ж Польща створила сімейні суди, які зокрема розглядають питання стосунків між дитиною та батьками та справ неповнолітніх правопорушників.

Україна за 20 років не створила системи ювенального захисту

В Україні ж до сьогодні ще не створено належних підвалин ювенальної юстиції, яка б дозволила підняти на достатній рівень правовий захист неповнолітніх у зв’язку зі скоєнням ними правопорушень, хоча певні кроки були зроблені. Концепцією судово-правової реформи в Україні (1992 рік) було передбачено проведення спеціалізації судів із поступовим утворенням судів у справах неповнолітніх, сімейних судів тощо. Однак, протягом вже майже 20 років це завдання не виконано. Окремі акти, які були ухвалені після цього, не змінили по суті пострадянської моделі запобігання злочинів, розслідування, дізнання, судочинства та відбування покарань неповнолітніми.

Таким чином, можна зробити висновок, що в Україні існують лише окремі компоненти ювенальної юстиції у вигляді органів і служб у справах неповнолітніх, центрів пробації та надання соціальної і психологічної допомоги, у зв'язку з чим пропонується дореформування вже існуючої моделі.

Система ювенальної юстиції має стати складовою судової реформи

На думку експертів Інституту правової політики, для ефективного функціонування ювенальної юстиції необхідно створити ювенальні суди, які стануть центральним елементом системи ювенальної юстиції, та низку інших органів, що займалися б, окрім забезпеченням судів необхідною інформацією для ухвалення рішення у справах про злочини, вчинені неповнолітніми злочинцями, наданням правової, соціальної, психологічної допомоги як неповнолітнім, які постраждали від злочинів, так і неповнолітнім злочинцям.

Отже, організаційно ювенальна юстиція в Україні має складатися з трьох блоків органів та установ:
 
- ювенальних судів, ювенальної поліції, ювенального прокурора, служби ювенальної пробації та виховних установ Державної пенітенціарної служби (державний рівень);

- служби у справах дітей та захисника прав дитини (на рівні муніципалітетів);

- ювенальних адвокатів, ювенальних медіаторів (ведучі зустрічей із усунення шкоди) і громадських організацій, які діятимуть в інтересах дітей (так званий суспільний компонент).

Важливо також, щоб школи та училища соціальної реабілітації, установи медико-соціальної реабілітації, притулки, кризові центри та інші ювенальні інституції створювались і підпорядковувались не лише державі, а й органам місцевого самоврядування, благодійним та громадським організаціями.

Таким чином, в Україні має відбутися реформування системи ювенальної юстиції з урахуванням європейського та світового досвіду з тим, щоб розробити та втілити ефективні механізми правового забезпечення благополуччя дитини, незважаючи, чи скоїла вона злочин, ч є постраждалою стороною.

Є сподівання, що невдовзі в Україні буде створена повноцінна система ювенальної юстиції. 24 травня 2011 року Президент України Віктор Янукович підписав «Концепцію розвитку кримінальної юстиції для неповнолітніх в Україні».
 
Микола Оніщук – президент Інституту правової політики, член Комісії з питань попередження покарань, доктор юридичних наук